Набат — сигнал тривоги у випадку якого-небудь нещастя (пожежі, нападу ворогів і т. ін.), що подається ударами дзвона.
Приклад вживання
Дев'ять років тому в ніч на 11 грудня підрозділи внутрішніх військ та “Беркуту” штурмували Майдан. Тоді вперше за вісім століть Київ почув набат Михайлівського Золотоверхого собору.
Походження
від араб. نَوْبَات, naubat «сигнал труби; барабанний бій», nubāt «нещастя.
Набатний — сполошний
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Наба́тный – ґвалтови́й, сполошни́й, на ґвалт, на споло́х (ужи́ваний).
• -ный колокол, звон – дзвін (р. дзво́на) на ґвалт (на споло́х); вели́кий дзвін (р. дзво́ну)
Бити на ґвалт.
«На ґвалт у дзвони задзвонили,
По улицях в трещотки били,
Еней же на ввесь рот кричав:
„Хто в бога вірує — рятуйте!
Рубай, туши, гаси, лий, куйте!“».
(І. Котляревський. Енеїда).
goroh.pp.ua: ґвалт
Бити на сполох.
Набатний — сполошний
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Наба́тный – ґвалтови́й, сполошни́й, на ґвалт, на споло́х (ужи́ваний).
• -ный колокол, звон – дзвін (р. дзво́на) на ґвалт (на споло́х); вели́кий дзвін (р. дзво́ну)
+