нов.-верх.-нім. Îptik, ст. Îptika, можливо, через посередництво латинської (ст. лат. optica, мн. с. р.) зводиться до гр. ὀπτική «наука про зір», τά ὀπτικά «оптика», похідних утворень від ὀπτός «бачений, видимий», пов’язаного з ὄψομαι «бачитиму», ὄψ «око, обличчя», ὀπή «отвір, дірка» і спорідненого з псл. oko, укр. о́ко
крижень (кришталь)
Не те: від "кристала" до "оптики" -- як до неба рачки
Геть не те