Як літери на давніх потайних манускриптах – “палімпсестах” – писаних таким атраментом, що, невидимий одразу, потім виявляється і вже від часу не блекне [блякне], а все виразніє.
Коли в монастирях був папірусу брак,
Ченці з рукопису старе письмо змивали,
Щоб написати знов тропар або кондак,
І палімпсетом той рукопис називали.
