uédély (uédéli, uédélïõ)
Вимова: {ˈβ̞ʲe̝͡i̯dʲe̝͡i̯lʲ ~ ˈβ̞ʲe̝͡i̯dʲilʲ ~ ˈβ̞ʲi͡eʲdʲilʲ ~ ˈβ̞ʲi͡eʲdʲelʲ}.

Творено мною від кореня *uēd- (← *uoyd-) "знати, бути свідком, свідчити, віддати, ..." чепенем *-él-y- => *-ѣль (як у: гибіль, мовчаль, метіль тощо), з мотивацією: *"те, що є знане (засвідчене/підтверджене на підставі знання фактів), що служить для звірення відповідно до знаного/засвідченого/підтвердженого фактами". Для порівняння також: друс. вѣдѣниіє "свідоцтво".

orõdïe
Се слово даю в значенні "документа" в праві, що в ягельській йому тякне слово instrument, яте з латинського instrumentum, що крім иншого, значи й "документ (у праві)"; в руській та вятській мові за слово документ у сім значенні часто йде й слово "інструмент". Ягел. instrument, у праві, є вятською часто перекладано яко: "юридически оформленный документ", "документ ( = правовой акт)", у господарськім праві: "кредитно-правовой инструмент", "финансовый документ" тощо. Що дане слово в такім значенні, себо рівно ги лат. instrumentum, бі відомо ще в д.-рус. добу, каже памятка:

«Котороіє орѫдиіє докѡньчано бѫдеть въ Смольньскъ межю латиньскъімъ ѧзъікъмь пьрєдъ сѫдиіами и пьрєдъ добръіми людьми, бѡль того нє починати въ Риѕѣ и на Гътьскъмь бєрєѕѣ.» (Смоленська грамота 1229 р.).

Зауваження до вимови:
після голосного на кінці попереднього слова фонема /o/ в сім слові стає редукована в звук [w~u̯ (o̯)]: [wˈrʊʷdʲːɜ ~ u̯ˈrʊ͡u̯dʲːɜ ~ wˈrʊʷdʲɜ ~ u̯ˈrʊ͡u̯dʲɜ ~ wˈrʊʷdʲːɛ ~ u̯ˈrʊ͡u̯dʲːɛ ~ wˈrʊʷdʲɛ ~ u̯ˈrʊ͡u̯dʲɛ ~ wˈrʊʷdʲːe ~ u̯ˈrʊ͡u̯dʲːe].

Від "писати" + "-иво".
Тобто те, що написане, або те, що пишуть.

На зразок таких слів як малево (щось намальване), видиво (щось, що можна бачити), квасиво (те, що квасять), місиво (те, що місять/вимішане), кресиво (кресало).

Слова від того же корення: підпис, записник (протокол), писарня (канцелярія), письмо (грамота, лист, рукопис), список.

Те, що являють, показують. Офіційно.

r2u.org.ua: бумага

uédylo
Вимова: {ˈβ̞ʲe̝͡i̯dʲ.lʷo ~ ˈβ̞ʲe̝͡i̯d.lʷo}.

Творено мною від кореня *uēd- (← *uoyd-; див. тут під: вѣдѣль) чепенем *-yl-o- на позначення "інструмента, засобу", з мотивацією: *"засіб/інструмент для звірки (за знаними/засвідченими/підтвердженими знанням фактами)".

віда + містити

від присвідчувати (goroh.pp.ua: присвідчувати)

Можливі похідні:

документувати - присвідчувати
документація - присвідчення
документальний - присвідчувальний
задокументований - присвідчений

Латинське documentum первісно означає «доказ». Документ не обов'язково є письмовим.

– Ти ж подумай, моя кришечко Оленко, як тобі село покинути, коли в тебе ніякого паперу немає?.. Тебе всяка судова погань заарештує. (М. Куліш)

документ щось засвідчує

чеське

Те, по чому звіряються.