Документ — засіб закріплення різними способами на відповідному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумову діяльність людини.
Приклад вживання
Головні функції документів — зберігання й передавання інформації в часі та просторі.
Творено мною від кореня *uēd- (← *uoyd-; див. тут під: вѣдѣль) чепенем *-yl-o- на позначення "інструмента, засобу", з мотивацією: *"засіб/інструмент для звірки (за знаними/засвідченими/підтвердженими знанням фактами)".
Се слово даю в значенні "документа" в праві, що в ягельській йому тякне слово instrument, яте з латинського instrumentum, що крім иншого, значи й "документ (у праві)"; в руській та вятській мові за слово документ у сім значенні часто йде й слово "інструмент". Ягел. instrument, у праві, є вятською часто перекладано яко: "юридически оформленный документ", "документ ( = правовой акт)", у господарськім праві: "кредитно-правовой инструмент", "финансовый документ" тощо. Що дане слово в такім значенні, себо рівно ги лат. instrumentum, бі відомо ще в д.-рус. добу, каже памятка:
«Котороіє орѫдиіє докѡньчано бѫдеть въ Смольньскъ межю латиньскъімъ ѧзъікъмь пьрєдъ сѫдиіами и пьрєдъ добръіми людьми, бѡль того нє починати въ Риѕѣ и на Гътьскъмь бєрєѕѣ.» (Смоленська грамота 1229 р.).
Зауваження до вимови:
після голосного на кінці попереднього слова фонема /o/ в сім слові стає редукована в звук [w~u̯ (o̯)]: [wˈrʊʷdʲːɜ ~ u̯ˈrʊ͡u̯dʲːɜ ~ wˈrʊʷdʲɜ ~ u̯ˈrʊ͡u̯dʲɜ ~ wˈrʊʷdʲːɛ ~ u̯ˈrʊ͡u̯dʲːɛ ~ wˈrʊʷdʲɛ ~ u̯ˈrʊ͡u̯dʲɛ ~ wˈrʊʷdʲːe ~ u̯ˈrʊ͡u̯dʲːe].
Творено мною від кореня *uēd- (← *uoyd-) "знати, бути свідком, свідчити, віддати, ..." чепенем *-él-y- => *-ѣль (як у: гибіль, мовчаль, метіль тощо), з мотивацією: *"те, що є знане (засвідчене/підтверджене на підставі знання фактів), що служить для звірення відповідно до знаного/засвідченого/підтвердженого фактами". Для порівняння також: друс. вѣдѣниіє "свідоцтво".
Від "писати" + "-иво".
Тобто те, що написане, або те, що пишуть.
На зразок таких слів як малево (щось намальване), видиво (щось, що можна бачити), квасиво (те, що квасять), місиво (те, що місять/вимішане), кресиво (кресало).
Слова від того же корення: підпис, записник (протокол), писарня (канцелярія), письмо (грамота, лист, рукопис), список.
Документ — засіб закріплення різними способами на відповідному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумову діяльність людини.
Головні функції документів — зберігання й передавання інформації в часі та просторі.
лат. documentum — «взірець, свідоцтво, доказ» від " docere" - вчити, навчати
Перекладаємо слово документ
r2u.org.ua: бумага
Вимова: {ˈβ̞ʲe̝͡i̯dʲ.lʷo ~ ˈβ̞ʲe̝͡i̯d.lʷo}.
Творено мною від кореня *uēd- (← *uoyd-; див. тут під: вѣдѣль) чепенем *-yl-o- на позначення "інструмента, засобу", з мотивацією: *"засіб/інструмент для звірки (за знаними/засвідченими/підтвердженими знанням фактами)".
(Івано) Кривотвір.
Се слово даю в значенні "документа" в праві, що в ягельській йому тякне слово instrument, яте з латинського instrumentum, що крім иншого, значи й "документ (у праві)"; в руській та вятській мові за слово документ у сім значенні часто йде й слово "інструмент". Ягел. instrument, у праві, є вятською часто перекладано яко: "юридически оформленный документ", "документ ( = правовой акт)", у господарськім праві: "кредитно-правовой инструмент", "финансовый документ" тощо. Що дане слово в такім значенні, себо рівно ги лат. instrumentum, бі відомо ще в д.-рус. добу, каже памятка:
«Котороіє орѫдиіє докѡньчано бѫдеть въ Смольньскъ межю латиньскъімъ ѧзъікъмь пьрєдъ сѫдиіами и пьрєдъ добръіми людьми, бѡль того нє починати въ Риѕѣ и на Гътьскъмь бєрєѕѣ.» (Смоленська грамота 1229 р.).
Зауваження до вимови:
після голосного на кінці попереднього слова фонема /o/ в сім слові стає редукована в звук [w~u̯ (o̯)]: [wˈrʊʷdʲːɜ ~ u̯ˈrʊ͡u̯dʲːɜ ~ wˈrʊʷdʲɜ ~ u̯ˈrʊ͡u̯dʲɜ ~ wˈrʊʷdʲːɛ ~ u̯ˈrʊ͡u̯dʲːɛ ~ wˈrʊʷdʲɛ ~ u̯ˈrʊ͡u̯dʲɛ ~ wˈrʊʷdʲːe ~ u̯ˈrʊ͡u̯dʲːe].
Вимова: {ˈβ̞ʲe̝͡i̯dʲe̝͡i̯lʲ ~ ˈβ̞ʲe̝͡i̯dʲilʲ ~ ˈβ̞ʲi͡eʲdʲilʲ ~ ˈβ̞ʲi͡eʲdʲelʲ}.
Творено мною від кореня *uēd- (← *uoyd-) "знати, бути свідком, свідчити, віддати, ..." чепенем *-él-y- => *-ѣль (як у: гибіль, мовчаль, метіль тощо), з мотивацією: *"те, що є знане (засвідчене/підтверджене на підставі знання фактів), що служить для звірення відповідно до знаного/засвідченого/підтвердженого фактами". Для порівняння також: друс. вѣдѣниіє "свідоцтво".
Від "писати" + "-иво".
Тобто те, що написане, або те, що пишуть.
На зразок таких слів як малево (щось намальване), видиво (щось, що можна бачити), квасиво (те, що квасять), місиво (те, що місять/вимішане), кресиво (кресало).
Слова від того же корення: підпис, записник (протокол), писарня (канцелярія), письмо (грамота, лист, рукопис), список.
Латинське documentum первісно означає «доказ». Документ не обов'язково є письмовим.
Я б додав суфікс (н)ик. Бо ваша міна визиватиме непорозумілість.
Те, по чому звіряються.
Те, що являють, показують. Офіційно.