Давньоруська назва кори берези, яку застосовували для письма "брест". Був своєрідним аналогом єгипетського папірусу. Крім того папір роблять з деревини, а не з папірусу. "Берестина", а не "Брест", щоб не плутати з білоруським містом і видом дерева.
Я вигадав це слово коли міркував про процес виробництва. Спочатку дерево очищують,подрібнюють, змішують з реагентами а потім з них добувають целюлозу, що має вигляд волокна. Саме від слова волокно і може йти назва матеріалу.
Польською papier, сербською папир, словацькою papier, словенською papir, угорською papír, білоруською папера, хорватською papir, чеською papír, боснійською papir. Лише російською бумага й македонською хартија. Пропоную не переривати цей слов'янський звичай
Ослов'янені (якщо можна так казати) латинські слова існують в українській мові достатньо давно, аби їх лишити у спокої. Але було б непогано мати якусь альтернативу. Значно краще мати 2-3 слова (а то й більше), ніж одне
рогѡз, рогоз-; друс. рогозъ, крім иншого: "папирус; хартия". Загалом, не знай давньоруська мова се слово з сим товком, мені би слово "папір" не вадило, яко спадщина гето далекої культури, яка вже канула, а слово *paper- є розпорошено по найрізних мовах. Кінець кінцем, Дрівній Єгипет (ачей *paper- таки є відти) на Русь не воропи ни габа ( = "не був її агресором, ні не зазіхав на неї (на її території)"). Проте, коли все таки було в давньоруській своє слово за сю тяму, чому би з того не користати?
Из памяток:
Възьми рогозъ книжьнъи и въпиши въніє вьха словєса іажє съглагол** къ тєбѣ. "Візьми лист/папір книжний ~ аркуш папера, і впиши/напиши/запиши на нім всі слова, які (через скорочення слова в оригиналі, неясни суть особа й число дієслова: хто рік?) тобі рік/рекла."
Нє сѫть бо погъібла моіа словєса съ рогозъмь. - "Слова мої з папером не загинули."
Ни рогозъмь, ни чьрнилъмь. - "Ні папером, ні чорнилом."; гр.: δια χάρτου καί μέλανος.
Възьмь азъ рогозъ и, сѣдъ особѣ, пьсахъ исходѧчєіє из оустъ свѧтаго. - "Я, взявши папір і ...
Мені подобається, дуже!
Та маю питання до Вас (Ви, зі штенням до Вас, чомусь мало стали відповідати на звертання до Вас) за те, чи не дорічніше назвати "рогозом" не "папір", а саме "папірус"? Первісну тяму?
Папір — розповсюджений матеріал для писання та малювання.
Папір винайшли в Китаї. Китайці робили її з розмочених рослинних волокон. В Європу папір потрапила між 1000 і 1100 роками.
Перекладаємо слово папір
Давньоруська назва кори берези, яку застосовували для письма "брест". Був своєрідним аналогом єгипетського папірусу. Крім того папір роблять з деревини, а не з папірусу. "Берестина", а не "Брест", щоб не плутати з білоруським містом і видом дерева.
Ідеально. Давні русичі писали на бересті, і ми будемо писати :)
+
+
Цікаве слово
+
До слова правильна руська форма цього литвинського міста - Берестя. Власне, як і литвинською це бєрєстя або бєрасьцє.
Берестя - етнічно український город, а не литовський.
Прекрасне слово. Дьакую!..
Я вигадав це слово коли міркував про процес виробництва. Спочатку дерево очищують,подрібнюють, змішують з реагентами а потім з них добувають целюлозу, що має вигляд волокна. Саме від слова волокно і може йти назва матеріалу.
Польською papier, сербською папир, словацькою papier, словенською papir, угорською papír, білоруською папера, хорватською papir, чеською papír, боснійською papir. Лише російською бумага й македонською хартија. Пропоную не переривати цей слов'янський звичай
Ісляндською pappír, данською papir, це не лише слов'янський звичай.
Ослов'янені (якщо можна так казати) латинські слова існують в українській мові достатньо давно, аби їх лишити у спокої. Але було б непогано мати якусь альтернативу. Значно краще мати 2-3 слова (а то й більше), ніж одне
рогѡз, рогоз-; друс. рогозъ, крім иншого: "папирус; хартия". Загалом, не знай давньоруська мова се слово з сим товком, мені би слово "папір" не вадило, яко спадщина гето далекої культури, яка вже канула, а слово *paper- є розпорошено по найрізних мовах. Кінець кінцем, Дрівній Єгипет (ачей *paper- таки є відти) на Русь не воропи ни габа ( = "не був її агресором, ні не зазіхав на неї (на її території)"). Проте, коли все таки було в давньоруській своє слово за сю тяму, чому би з того не користати?
Из памяток:
Възьми рогозъ книжьнъи и въпиши въніє вьха словєса іажє съглагол** къ тєбѣ. "Візьми лист/папір книжний ~ аркуш папера, і впиши/напиши/запиши на нім всі слова, які (через скорочення слова в оригиналі, неясни суть особа й число дієслова: хто рік?) тобі рік/рекла."
Нє сѫть бо погъібла моіа словєса съ рогозъмь. - "Слова мої з папером не загинули."
Ни рогозъмь, ни чьрнилъмь. - "Ні папером, ні чорнилом."; гр.: δια χάρτου καί μέλανος.
Възьмь азъ рогозъ и, сѣдъ особѣ, пьсахъ исходѧчєіє из оустъ свѧтаго. - "Я, взявши папір і ...
... сівши окремо/на одинці/осторонь, писав те, що виходило з уст святого".
Мені подобається, дуже!
Та маю питання до Вас (Ви, зі штенням до Вас, чомусь мало стали відповідати на звертання до Вас) за те, чи не дорічніше назвати "рогозом" не "папір", а саме "папірус"? Первісну тяму?
Cotra e iz tuix tẽm nuiné perednéixya, pro Fas?
Мен подобається мисель називати папір берестиною.
Лексикон словенороський 1627 року видачі, 1603 року написання перекладає:
церк.-слов. болг. Бумага = руськ. укр. Ба́во(л)на.