Я вигадав це слово коли міркував про процес виробництва. Спочатку дерево очищують,подрібнюють, змішують з реагентами а потім з них добувають целюлозу, що має вигляд волокна. Саме від слова волокно і може йти назва матеріалу.
rogoz-, rogwz
рогѡз, рогоз-; друс. рогозъ, крім иншого: "папирус; хартия". Загалом, не знай давньоруська мова се слово з сим товком, мені би слово "папір" не вадило, яко спадщина гето далекої культури, яка вже канула, а слово *paper- є розпорошено по найрізних мовах. Кінець кінцем, Дрівній Єгипет (ачей *paper- таки є відти) на Русь не воропи ни габа ( = "не був її агресором, ні не зазіхав на неї (на її території)"). Проте, коли все таки було в давньоруській своє слово за сю тяму, чому би з того не користати?
Из памяток:
Възьми рогозъ книжьнъи и въпиши въніє вьха словєса іажє съглагол** къ тєбѣ. "Візьми лист/папір книжний ~ аркуш папера, і впиши/напиши/запиши на нім всі слова, які (через скорочення слова в оригиналі, неясни суть особа й число дієслова: хто рік?) тобі рік/рекла."
Нє сѫть бо погъібла моіа словєса съ рогозъмь. - "Слова мої з папером не загинули."
Ни рогозъмь, ни чьрнилъмь. - "Ні папером, ні чорнилом."; гр.: δια χάρτου καί μέλανος.
Възьмь азъ рогозъ и, сѣдъ особѣ, пьсахъ исходѧчєіє из оустъ свѧтаго. - "Я, взявши папір і ...
Мені подобається, дуже!
Та маю питання до Вас (Ви, зі штенням до Вас, чомусь мало стали відповідати на звертання до Вас) за те, чи не дорічніше назвати "рогозом" не "папір", а саме "папірус"? Первісну тяму?
Cotra e iz tuix team nuiné perednéixya, pro Vas?
Мен подобається мисель називати папір берестиною.
<Мен подобається мисель називати папір берестиною.>
То є Ваша проблема.
Подобається. А від якого слова пішло "рогозь"? Чому давні Українці називали це "рогозьмю"?
<Подобається. А від якого слова пішло "рогозь"? Чому давні Українці називали це "рогозьмю"?>
Ne ‹rogoz› a ‹rogœuz›!
Ceomou? Bo iz rogozou gotovea
papeur — v. 
sum.in.ua: roghiz :
» РОГІ́З, гозу, чол. Багаторічна трав'яниста рослина родини рогозових; листя використовується для виготовлення мотузків, плетених виробів, ПАПЕРУ «
Польською papier, сербською папир, словацькою papier, словенською papir, угорською papír, білоруською папера, хорватською papir, чеською papír, боснійською papir. Лише російською бумага й македонською хартија. Пропоную не переривати цей слов'янський звичай
Те ж, тільки менше двозначності й збереження роду (я намагаюся зберігати рід, щоб у реченні переклад був менш незвичний)
Лексикон словенороський 1627 року видачі, 1603 року написання перекладає:
церк.-слов. болг. Бумага = руськ. укр. Ба́во(л)на.
/явно це ближче до аркушу/
ПАПЕРУ
. .
та й годі з мене
Як щодо якогось (не обов'язково цього) творення від "лист"+"волокно"?
Давньоруська назва кори берези, яку застосовували для письма "брест". Був своєрідним аналогом єгипетського папірусу. Крім того папір роблять з деревини, а не з папірусу. "Берестина", а не "Брест", щоб не плутати з білоруським містом і видом дерева.
Ідеально. Давні русичі писали на бересті, і ми будемо писати :)
+
+
Цікаве слово
+
До слова правильна руська форма цього литвинського міста - Берестя. Власне, як і литвинською це бєрєстя або бєрасьцє.
Берестя - етнічно український город, а не литовський.
Прекрасне слово. Дьакую!..
+
—
БЕРЕСТИ́НА, и, жін. Берестове дерево; берест. Дрючки держали з берестини (Іван Котляревський, I, 1952, 238); В очеретах бугай реве. На берестині ворон крюка (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 302).
Довге якесь, довше не те що за папір а й за бумагу
чи може скорочення цього слова бути не брест а берест?