Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Чому? Хіба мета користання підручника не є довідуванням?
Ну, ви ж розумієте, що довідник не завжди буває підручником. Це дещо різні тями.
ДОВІ́ДНИК, а, чол. Книжка, що містить короткі відомості з певних питань. Щоб полегшити водіння морських суден і літаків, в СРСР видаються спеціальні довідники, які містять на даний рік різні потрібні відомості про небесні світила (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 41); В руках дівчина тримала довідник «По Кавказу» (Микола Трублаїні, II, 1955, 113).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 334.
ПІДРУ́ЧНИК, а, чол.
1. Книга, за якою вивчають учбовий предмет; посібник. Батя познаходила свої шкільні підручники (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 185); Батько складав алгебраїчний підручник (Юрій Смолич, II, 1958, 34); Читав він запоєм, ..читав усе, що потрапляло до рук: ..обгортки від цукерок, політекономію, циркуляр, казку, роман, підручник геометрії... (Олесь Донченко, II, 1956, 81).
2. техн. Підставка, опора для різального інструмента на токарному станку. На .. верстатах є підручники, що служать опорою для заточувального інструмента (Фрезерна справа.., 1957, 36).
3. зневажл., рідко. Пособник у зрадницькій, підступній і т. ін. справах. Не стало ватажка, — зажурились підручники... (Панас Мирний, II, 1954, 260).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 495.
Що це повинно мені дати, окрім того, що це слово вживають у його польській тямі?
САМОВЧИ́ТЕЛЬ, САМОУЧИ́ТЕЛЬ, я, чол. Підручник, посібник для самостійного навчання чого-небудь без керівника. Мріяв [Захар] заробити на баян і по-справжньому навчитися музики. Купував самовчителі з нотами, намагався в них розібратись (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 171).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 32.
У такому значенні це слово - ПОЛОНІЗМ!
Словник Грінченка:
Підручник, -ка, м. 1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи. К. ЧР. 314.
2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти. Черк. у.
Підручний, -а, -е. 1) Подвластный, подчиненный. 2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Kolb. I. 65. КС. 1898. VII. 44. Борозного бий, а підручний і так почує. Фр. Пр. 109. 3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль. КС. 1887. VI. 468.
Геть з Чистилища!
Судячи з ваших прикладів, таки там йому місце
Яких прикладів? Чи ви про злядщені приклади вживання в описі слова?
