очевидно, через російське і, далі, давньоруське посередництво запозичено зі старослов’янської мови;
стсл. порокъ «догана, докір, хула», як і вл. porok «осуд, гана; недолік», нл. porok «осуд, докір», походить від псл. porokъ «тс.», утвореного за допомогою префікса po- «по-» від дієслова *rekti «говорити»;