Позитивізм — парадигмальна гносео-методологічна установка, відповідно до якої позитивне знання може бути отримане як результат суто наукового (не філософського) пізнання.
Приклад вживання
Особливістю позитивізму в Англії було те, що він виник і розвивався у нерозривному зв'язку і в контексті нагальних проблем наукового пізнання та суспільної практики.
Позитивізм — парадигмальна гносео-методологічна установка, відповідно до якої позитивне знання може бути отримане як результат суто наукового (не філософського) пізнання.
Особливістю позитивізму в Англії було те, що він виник і розвивався у нерозривному зв'язку і в контексті нагальних проблем наукового пізнання та суспільної практики.
лат. positivus — позитивний.
Ісляндська: framhyggja
Перекладаємо слово позитивізм (філософія)
позитивний + -ізм (процеси)
Желехівський ІІ, 362: твердий → ~-а наука "Positivismus".