1. Миша передає мені всякі літературні новинки і просвіщає німецькими книжками по теорії музики. (Леся Українка)
2. [Крим:] За всі роки .. я тільки раз попробував [займатись контрабандою] і то дуже невдало. Посадили мене в чрезвичайку, там просвітили, і з того часу веду чесне життя. (О. Корнійчук).

запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. просвѣштати «освітлювати; (перен.) поширювати освіту, освічувати» утворено за допомогою префікса про- «про-» від дієслова свѣтити «світити»;

р. просвеща́ть «просвіщати», др. просвѣщати «давати світло, освітлювати; освічувати, удосконалювати», болг. просвеща́вам «освічую»;