—
Це дещо інше.
ВИ́ТОРГ, у, чол. Гроші, одержані від продажу чого-небудь. На картоплі добре заробили, славний виторг. І так щобазару (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 433); І в сільмазі на неї не жаліються. Ще й разу не опізнилася на роботу, недостачі у виторгу не мала (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 9).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 515.
"Збут" --- загалом, саме недоконана дія --- "збування", саме доконана дія --- "збуття"
змінив формулювання
Проте я не можу сприймати слово "збут" як назву для дії. Це лежить там само, де ще такі "назви дії": "збірка", "обдувка", "сушка", "постановка", "підготовка", "варка"
