Якщо правильно передаю вимову п. Єлисія
Ne cazjõ ouge cyto poprauna ‘pœudenna’ vuimóuva e [wyd̻•] a ne [ʋid̻•] (ci iesce gœirche [vid̻•]), ta coli i [wy̼d̻•] — iz meinchoiõ crõglenœsttyõ, crõglenœsty tam use e za uzœrçevoiõ vuimóuvoiõ, ta xay bui i [wid̻•], iz pravomy bouti, ta ino he granicyna a ne uzœrçeva vuimóuva, to cyto iz drouguimy golosnomy u ‘pœunœcynœmy’ rœznovidie? Atge za ‘pœunœcynuimy’ rœznovidomy e œdcreat psl. *EN u beznagolosie /e/, por.: ‹peaty› /pjatʲ/ ale ‹pẽti› /peˈtɪ/, ‹deveatuy, deveatca› /dewˈjatɘj, dewˈjat.ka/ ale ‹devẽty, devẽti› /ˈdɛʋetʲ, deʋeˈtɪ/. Otge za ‘pœunœcynoiõ’ vuimóuvoiõ bui ‹œdcreat›, iz nagolosomy na pervuy izclad, boul poprauno /ˈʷod̻kret ~ ˈwod̻kret (seredniopoliessca: ~ ˈwɜd̻kret ~ ˈwɶ̼d̻kret)/ (ta inchui œdcreatui pervoho izcladou inde). A cyto do pervoho izcladou, iesce, pro nastoyõ, lémcœuscuy zvõcotvar /ˈʊd̻kre̯͡at/, voluinscuy ci boucovinscuy /ˈwɪd̻kret (*ˈwʉ̯͡ɪd̻kret), ˈwɪd̻kre̯͡at (*ˈwʉ̯͡ɪd̻kre̯͡at)/.
Tomou ya ne marno, ne yz primxui’smi proti pisagna bóulgariçeiõ.
»Походження?«
Œd ‹creatati› ← *krENt- : *krONt- ‘crõtiti, gnõti’. Tout, cerpanuy pereclad latinscoho ‹reflexus›, œd ‹re•› ‘œd•’ ta ‹flectere› ‘creatati, crõtiti, gnõti, vertati, vertieti, vorotiti, viti, plesti’. Ròzvitoc znaceigna: *‘œdvertati, œdcreatati [nazad]’ → cerez muisly: perveisen zvõc he pered zercalomy a zvõc œd yoho e he ‘œdcreat u zercalie’, te cyto nazad e. Priblizno tac.
<Визначення вигадав сам.>
🤦🏿♂️
А чому в словники не глянули? Там є відповідне визначення. Щоправда, воно звісно ширше, а не просто "мовознавство", бо так це слово вживають
А взагалі воно й з головним пов'язано, але це вже таке
Підстави? Слово не чуже? Слово не вживається в такому значенні? Ні. Ні. Отже, ніякого Чистилища
»Слово не чуже?«
?? 🙄🤦
Підстави — вигаданий термін. Хто вам що перекладе, якщо ви самі придумали
Точніше на видалення
У наших словниках є ширше відповідне значення. Треба просто його взяти, очевидно воно це означає, його так вживають
Але добре, його відкинули, звідки знати, що саме так має бути? Англійські Вікісловник й Вікіпедія пишуть, що не тільки звук, а й слово, наприклад. А, в нашій теж, але в статті, яка просто перекладена. В українській звісно не обов'язково так, як в англійській, але в мене хоч якийсь доказ є
А вже знайшов і наш такий вжиток, поки дивився чи є десь визначення, точно доказ: двічі в Енциклопедичному словнику класичних мов вжито про слова. А потім і навіть ще раз в ГРАКу, в Булаховського. Тому сумнівно, що так вузько треба, навіть у мовознавстві. Не кажучи, що мабуть варто загальніше, як і є в словниках і вживають
Те саме "розуміння слова". Звісно кілька хвилин тому в мене його теж не було, але я й не брався додавати його. А тепер чергова така собі картка слова
Яке саме ширше значення маєте на увазі? Можете додати сюди, будь ласка?
Я змінив визначення, поки так. Що скажете про нове?
Ширше:
СУМ: 3. Наслідок, результат чого-небудь; вторинне явище, викликане іншим явищем. // Вплив чого-небудь на щось.
____
І англійські згадані (у їхніх словниках теж є схожі):
Wiktionary: 2. (linguistics) The descendant of an earlier language element, such as a word or phoneme, in a daughter language
Wikipedia: (linguistics) an element of a language that developed from an earlier form
"Ширше:
СУМ: 3. Наслідок, результат чого-небудь; вторинне явище, викликане іншим явищем. // Вплив чого-небудь на щось."
Авжеж, я це читав і думав проце. Та я не переконаний, що рефлекс у мовознавстві відповідає цьому значенню
Ой, та я що знаю
