Рятівний — признач. для рятування кого-, чого-небудь.
Який дає, приносить рятунок або сприяє рятунку.
Приклад вживання
Хлопчик цупко вчепився в кинутий йому рятівний круг.
Походження
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
нвн. retten (двн. (h)rẹtten) «рятувати, визволяти» споріднене з гол. redden, дфриз. hrẹdda, дангл. hrẹddan, āhrẹddan, дінд. śratháyati «звільняє»;
