+

ВБЕРІГАННЯ

порятунок людей - вберігання/
/

визволення - визвоління (у процесі/задіяні)

/

визволити
1

- з біди - відповідно:
рятувати - спасати - й тому подібне

Ти шо дебіл?

Чому "x"? Мої рідні говорять "берегти" з дуже чітким "г" (деколи ледь не як "ґ").

Від комах чи сонця самого себе берегти________( тут в-берегти )

Чи когось , від кислотного дощу, та ракетного обстрілу________(тут визволити)

А ШЕ КРАЩЕ -

- (берегти?) від пастки пожежі;
- (берегти?) від потопу, коли він вже настав чи коли запізно;

- ,.чи від сонця в пустелі, коли ти вже встряв там;

/

- визволити

Рятувальник — ?

Церковнослов'янізм!
В нерепресованих словниках чітко пише:
Спасати – рятувати (про ДУШЕВНЕ спасіння):
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55736-spasaty-i.html#show_point
Це слово пішло, либонь, в українську мову від болгарів саме по аналогії з тим, що Ісус асоціюється у Библії з пастухом.

Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Спсєнїє – руськ. Избавлєнїє

порятунок людей -
__________

Вже на рахунок - "ледве спаслись" , "доплмогли спастися" - буде вірно -
бо як вже

так сталося, то вже Бог поміг спастися,

тобто

спасіння відбулось.
__________________

А коли прохаємо-хають "рятувати" - то це все ще в можливому та начасному задіянні

—

Церковнослов'янізм!
В нерепресованих словниках чітко пише:
Спасати – рятувати (про ДУШЕВНЕ спасіння):
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55736-spasaty-i.html#show_point
Це слово пішло, либонь, в українську мову від болгарів саме по аналогії з тим, що Ісус асоціюється у Библії з пастухом.

Так церковнослов'янізм чи ні?

Рятувальник — ?

+, тут краще недоконане "вибавляти".

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4749-vybavljaty.html#show_point

це типу/ніби - "Боже збав" , чи що?

порятунок людей -

+

насправді це дві окремі групи утворень, які в усіх слов’янських мовах чітко розрізняються семантично і етимологічно;
ба́вити «розважати, затримувати» пов’язане з псл. основою baviti «говорити, розповідати», похідною від іє. *bhā- «говорити» і збереженою в стсл. обавати «замовляти, заклинати», р.-цсл. обаавьникъ «ворожбит, волхв», обавьникъ «тс.; лікар», с.-цсл. забавати «замовляти, заклинати», схв. заст. зàбавити «наговорити, зганьбити», слн. zabávljati «прискіпуватись, лаятись, виявляти незадоволення», ч. baviti se o čem «розповідати один одному про щось», р. [ба́вить] «говорити», можливо, також бау́тка (‹*бавутка) «приказка», прибау́тка «тс.»;
від значення «розмовляти, розважати розмовами, займати розмовами» до «затримувати» перехід цілком природний (Мельничук Этимология 1967, 61–62);

+

+
полудне приходиш, сонце. Збавляєш мене від смерті. (В. Стефаник)

Або вислів :" Боже, збав!"

+

А чи можна вживати це слово в таких випадках, як-от "Урятуй життя/людей/місто/країну"? Точніше, чи неодмінно додавати до вислову ще й "від чогось", чи можна цього не вказувати та водночас зберегти таке розуміння слова "збавити" як "рятувати"?

це типу/ніби - "Боже збав"

_______________

порятунок людей -

Ni, znac »dati uérõ za coho/cyto« u <rõciti> ide wd tòucou *»dati/souliti/méniti rõcõ suoyõ za coho/cyto, za mésty cœho/coho«; <rõciti> ide z priimẽm <za>: rõciti za coho/cyto. Tomou, tòuc *»prostẽgti rõcõ pomoci« e tam tẽgyko gadati.

порятунок людей -

ручай мене, - ручай його, - ручати їх - ручаємо їх , - (з)ручили їх - їхнє (з)ручіння було справжнім дивом

Так, у моїй місцевості вживане, але не відповідає наміту. А проте дам +, щоб було

Te slovo e u SISM yz slœunica Gelexœuscoho (II, 884) i tóucovano niemeçscoiõ slovami "befreien" tb. ẽghelscoiõ "to liberate, to make free", ta "entsühnen", tb. "atone, expiate" — nicy yz toho ne e niem. "retten" ci ẽghel. "rescue, save".

порятунок людей -
збавлення людей

звучить майже протилежно, або ж навіть без "майже"