Uimòufa: {bulɑ̝ˈwɑt}.
Wd <boulau-> u <boulaua> "scepter" (ЕСУМ І, 289: була́ва́; http://oldrusdict.ru/dict.html#: булава "деревянный или металлический жезл с шаром или яблоком на конце") tuoryeno cepenem <-at> zo znacom »cto/cyto ime/dergity/trymaie/neseity cyto, o ceimy«; rwfni z (http://oldrusdict.ru/dict.html#): borodat »ima ("який має") borodõ«, breuxat »ima breuxo, in o breuxé«, finouat »ima finõ«, guorat »o guoré, z guorom, ima gfwr«, gorbat »ima gorb, o gorbé, z gorbom«, gœnat »z gœnoiõ, ima gœnõ«, cwlciat »z cwlçami, o cwlçax, ima cwlça«, cosmat »ima cosma, o cosmax, z cosmami«, crilat »ima crila, o crilax, z crilami«, perstat »ima (ueliki ci dòugi) perstui ci bogato perstwf, o perstéx, z perstui«, rogat »ima rogui, in z rogui, in o rogéx«, sténat »o sténax, zo sténami, ima sténui → xuiscenuy sténami«, sõcoüat »ima sõcui, zo sõcui, o sõcéx«, trõdoüat »ima trõd, sa ("який є/знаходиться/перебуває") u trõdé, in z trõdom, trõdgenuy«, oustat »ima (ueliki) ousta → récist, gofwrlif, balacõcy, plescat, ẽzuicat«, xuostat »ima xfwst, o xuosté, z xuostom« t.c.
___
Singularis:
Nom.: boulauat
Gen.: boulauata
Dat.: boulauatou / boulauatoüi
Acc.: boulauata
Loc.: boulauaté / boulauatoüi
Instr.: boulauatom
Voc.: boulauate
Pluralis:
Nom.: boulauati
Gen.: boulauat / boulauatwf
Dat.: boulauatwm
Acc.: boulauatui / boulauatwf
Loc.: boulauatéx
Instr.: boulauatui / boulauatmi
Dualis:
Nom.: boulauata
Gen.: boulauatou
Dat.: boulauatoma / boulauatma
Acc.: boulauata
Loc.: boulauatou
Instr.: boulauatoma / boulauatma
Uimòufa: {bulɑ̝ˈwɑt}.
Wd <boulau-> u <boulaua> "scepter" (ЕСУМ І, 289: була́ва́; http://oldrusdict.ru/dict.html#: булава "деревянный или металлический жезл с шаром или яблоком на конце") tuoryeno cepenem <-at> zo znacom »cto/cyto ime/dergity/trymaie/neseity cyto, o ceimy«; rwfni z (http://oldrusdict.ru/dict.html#): borodat »ima ("який має") borodõ«, breuxat »ima breuxo, in o breuxé«, finouat »ima finõ«, guorat »o guoré, z guorom, ima gfwr«, gorbat »ima gorb, o gorbé, z gorbom«, gœnat »z gœnoiõ, ima gœnõ«, cwlciat »z cwlçami, o cwlçax, ima cwlça«, cosmat »ima cosma, o cosmax, z cosmami«, crilat »ima crila, o crilax, z crilami«, perstat »ima (ueliki ci dòugi) perstui ci bogato perstwf, o perstéx, z perstui«, rogat »ima rogui, in z rogui, in o rogéx«, sténat »o sténax, zo sténami, ima sténui → xuiscenuy sténami«, sõcoüat »ima sõcui, zo sõcui, o sõcéx«, trõdoüat »ima trõd, sa ("який є/знаходиться/перебуває") u trõdé, in z trõdom, trõdgenuy«, oustat »ima (ueliki) ousta → récist, gofwrlif, balacõcy, plescat, ẽzuicat«, xuostat »ima xfwst, o xuosté, z xuostom« t.c.
___
Singularis:
Nom.: boulauat
Gen.: boulauata
Dat.: boulauatou / boulauatoüi
Acc.: boulauata
Loc.: boulauaté / boulauatoüi
Instr.: boulauatom
Voc.: boulauate
Pluralis:
Nom.: boulauati
Gen.: boulauat / boulauatwf
Dat.: boulauatwm
Acc.: boulauatui / boulauatwf
Loc.: boulauatéx
Instr.: boulauatui / boulauatmi
Dualis:
Nom.: boulauata
Gen.: boulauatou
Dat.: boulauatoma / boulauatma
Acc.: boulauata
Loc.: boulauatou
Instr.: boulauatoma / boulauatma
Цікаво звідки ви такі рупі форми взяли на "ima". Тобто маючий дівчину – йма дівчину? А парубок маючий телевізор – парубок йма телевізор?
То суть т.зв. давні питимі твари активних дієприкметників-дієприслівників т.зв. "руського" та "моравського" типу. Десь ім уже про се писав, може й кілька разів.
Такі форми є в руській збережено нині зокрема в: <хоча>, в складних словах, напр. <-йда> – <галайда> *"ідучий у кінець", <мога> в <якомога> *"як могучи/можучи", <луча> в <куди-луча> *"куди попалаючи(й), попадаючий кудись/куди-там" тощо; може й ще які, зараз не згадаю. У д.-рус. пам'ятках є їх іще більше, пам'ятаю бачив: пиша, неса, веда.
А йще дозвольте Вас попросити пояснення, бо я не все розумію. Ви пропонуєте абсолютно геть усі слова чоловічої статі у множині давального відмінку закінчувати на "-ім", а в множині місцевого закінчувати на "-іх"? Чи це тільки для деяких слів?
Тобто давальний для множини буде конім, кабанім, парубкім, чоловікім, яструбім, а місцевий буде на коніх, на кабаніх, на парубкіх, на чоловікіх, на яструбіх? І так до всіх слів?
Так. Але попри однакове написання з <і> за чинним правописом, у тих закінченнях суть дві різні голосні фонеми.
Заради цього перечитав про відмінки давньоруської мови. То Ви либонь і селім, колесім, яблукім, полім, жорнім, яслім, ягнім, очім, словім пропонуєте, тобто для всіх слів середнього роду?
Тоді і на селіх, на колесіх, на яблукіх, на поліх, на жорніх, на ясліх, на ягніх, на очіх, на словіх? Чи лиш для чоловічого роду? Бо скільки переглянув, деякі діялекти української мвои мають щось на взір "коніх", але ніде не бачу, щоб подібне було до слів середнього роду.
<То Ви либонь і селім, колесім, яблукім, полім, жорнім, яслім, ягнім, очім, словім пропонуєте, тобто для всіх слів середнього роду?
Тоді і на селіх, на колесіх, на яблукіх, на поліх, на жорніх, на ясліх, на ягніх, на очіх, на словіх? Чи лиш для чоловічого роду? Бо скільки переглянув, деякі діялекти української мвои мають щось на взір "коніх", але ніде не бачу, щоб подібне було до слів середнього роду.>
Ne vémy, ceomou ne vidéx seoho puitanïa ranéixye.
‹-œum› u dat. mn. ta ‹-éx› u mést. mn. ino u imenax mõgysca rodou; u niyacé rodé e dat. mn. ‹-am› a mést. mn. ‹-ax›.
Mimoxodomy, ‹-éx› po ‹c› ci ‹ç› dasty /t͡ɕ/, ne /k/, a ‹g› dasty /ʑ/, ne /ɣ/, a ‹x› dasty /ɕ/, ne /x/, tô bui, na pr.: ‹paròboc› /ˈpɑrɔbɔ/ ta ‹paròbcéx› /ˈpɑrɔb.t͡ɕix/, ne /ˈpɑrɔb.kix/, ‹ceolovéc› /t͡ʃoloˈβ̞ik/ ta ‹ceolovécéx› /t͡ʃoloβ̞it͡ɕix/, ne /t͡ʃoloβ̞ikix/.