Від праслов'янського *mętežь, спорідненого з "м'яти".
Слово трапляється в писемних пам'ятках давньоукраїнських і середньоукраїнських.
В українській мові досі збереглося праслов'янське *мѧсти, споріднене з лит. menčiú, męsti "мішати, перемішувати", дінд. mánthati, máthati "трясе, мішає, збиває".
Твари від *mENt- в руській и в прочих мовах словйянських стійко значать дії, чини та яви руху нерядженого (некерованого), неволеного (спонтанного), живельного (стихійного). Питома (обговорювана) же тут тяма мінить (передбачає) рух волений, себо де люд прутить один друга мисно (навмисно). Мѧтежь є скірше місто (типу) вятського "суєта", ягельського "mess". Ягельське slam значить первісно "товкти, штовхати, трутити, друлити, прутити", що є дія мірена, правлена (спрямована, інтенційна). И хоча здрій слова mosh не є йист (певен), коли воно таки йде з mash, яко гадає етим. сл-к ягельскої мови, то й се слово значить первісно "місити" – дію мірену, мисну.
Не хочу здаватися експертом у слемі :) але що питав молодих (я довго шукав, куди можна слово "м'ятіж" всунути), то не виглядає, що слем є чимось задуманим. Зазвичай хтось когось штовхне, і починається м'ятьба, ніхто не каже "а давайте послемимся!", люди просто хаотично гуртуються, хтось тиснеться, другий штовхнеться, і ось уже починається слем... Ну то мої роздуми зі свідчень очевидців.
У сучасній масовій культурі слемом називають умисне штовхання одне одного (або кількох груп осіб) на різних музичних подіях. Саме умисність і певна запланованість слему зумовлюють невідповідність слова "штовханина", а тому, вважаю, що "штόвханка" більш вдало описує поняття.
goroh.pp.ua: товкти
*дрьлъі (ино множина), від рус. дрилити (*дрьлити; ←*dr-l-i-ti), друлити (*д(ь)роулити; ←*dr-ou-l-i-ti) "штовхати, пхати".