Ні, звісно. "Стрілуватий" од "стріла", як "бабуватий" од "баба", "бандуруватий" од "бандура", "їжакуватий" од "їжак". Хиба ви знаєте які йменники, утворені суфіксом "-уват-" од дієслів?
Не бачив ніколи "їжакуватий", "бандуруватий". Переконаний, що треба казати "стріловитий", хоча я його виправив зі стрілуватий. Приведу приклад який є, на відміну від вашого "їжакуватого". Дім — домовитий, а не домуватий.
Тому що є дієслово "домувати". Так само є дієслово "стріляти".
А так, від "стріла", не може бути стрілуватість у значенні стріловатості. Моє бачення таке.
<<Не бачив ніколи "їжакуватий", "бандуруватий".>>
Свідчення, що ви чогось не бачили, не довід на користь вашої думки. Як не бачили, подивіться в словницях.
<<Приведу приклад який є, на відміну від вашого "їжакуватого". Дім — домовитий, а не домуватий.>>
Хиба "домовитий" значить "подібний до дома"? Бо нам же треба значіння "подібний до чогось"?
<<Тому що є дієслово "домувати". Так само є дієслово "стріляти".>>
І яким боком це причетне до справи, що ми розглядаємо?
<<А так, від "стріла", не може бути стрілуватість у значенні стріловатості.>>
Може. Бо подібність до чогось – одне із значіннів суфікса "-уват-". "Стрілуватий" = "подібний до стріли".
<<Моє бачення таке.>>
Ваше бачення хибне.
Взагалі, ви нічого не доказували а просто проголосили, що моє бачення є хибне. На якій підставі ви до цього прийшли — не сказано. Тож не змістовно.
Sapienti sat.
Смішно. Розписували мені по кожному реченню про те, який я не правий, а коли спитали по ділу, все на що вас вистачило — сапієнті сат. Pas d'intégrité, juste la bravoure.
В контексті осідку, це виправдано, коли вас просять щось мовне обгрунтувати. Я ж не на весіллі до вас підійшов про це питати.
Я справді не знаю, чого ви од мене хочете. Я пояснив вам усе в примітках. Може, ви були втомились і не могли читать розуміючи. То перечитайте, що я написав.
<Як не бачили, подивіться в словницях.>
U yacé slôunicé e znamenano slovo ‹babouat (бабуватий)›?
<стрілуватість у значенні стріловатості>
🙄🤔
<Не бачив ніколи "їжакуватий">
Ви якийсь дивний, пишете мені, що якщо я чогось не бачив, то не значить, що його нема. Я вас, мабуть, здивую, але я так само думаю. Але ж це спілкування і я спроможний сказати, що не осягнув усього, і не зустрічав "їжакуватий". Добре, що ви такий умний, що бачили і чули все. Знаннями треба ділитися з тими, хто до них тягнеться, а не бути ворожим.
Ще зі школи пам'ятаю, що ті, у кого були неприємні, як люди, вчителі української мови, не любили її вивчення, а у кого добрі й хороші — любили.
Я не почуваю до вас ворожості. У кожного бувають дні, коли людина не може зосередиться. Як не знаєте слова "їжакуватий" чи якого иншого слова, поглядіть у словницях замість казать, що ви його не знаєте.
<<U yacé slôunicé e znamenano slovo ‹babouat (бабуватий)›?>>
Отут: https://synonimy.info/ж/жіночний; https://1674.slovaronline.com/336-бабуватий; https://chtyvo.org.ua/authors/Karavanskyy_Sviatoslav/Praktychnyi_slovnyk_synonimiv_ukrainskoi_movy.pdf.
Моя вчителька української пила з мене кров. Згодом стало ясно, що вона робила це заради моїх успіхів. Я за це їй дуже вдячний.
Oleksa Rusyn:
<"їжакуватий" од "їжак">
Oreksanduru:
<Не бачив ніколи "їжакуватий">
<Приведу приклад який є, на відміну від вашого "їжакуватого".>
Ya:
< sum.in.ua: jizhakuvatyj >
Oreksanduru:
<я спроможний сказати, що не осягнув усього, і не зустрічав "їжакуватий".
<Знаннями треба ділитися з тими, хто до них тягнеться>
Займіться чимось корисним...
На часі, ви залишаєте відгуки про відгуки та ваші реакції на чужі реакції. Якась комедія...
Від "стріла глядить [кудись]": "прямо" ("пряма стрілоглядність") чи "назад" ("зворотна стрілоглядність").
Це коли у людини погляд як стріла, а не те, коли щось на що людина дивиться схоже на стрілу.
1. Що таке "погляд як стріла"?
2. Воно і не має бути "схожим на стрілу", бо крила завжди є "стрілою". Тільки ця "стріла" дивиться в той чи той бік. Читайте розділ "Походження".
Скоригував пояснення.
1. Я не знаю, це ж не я цей варіант запропонував. Ось всі слова на *глядність на r2u 
r2u.org.ua: *глядність, жодне з них не про те, що щось комусь видається чимось.
2. Не завжди. Крила під прямим кутом до фюзеляжа не скісні (swept wing).
1. "дальновидность" ("далеко видеть") = "далекоглядність" ("далеко глядіти"). Якщо просто копіювати, то виходить саме "стрілоглядність" ("стрілою глядіти"). За вашим посиланням, "дивоглядність" ("диво глядіти") = "чудо вищность" ("чудо видеть"). В останньому випадку - "стрілу глядіти". Тобто і так, і так може бути.
2. "Swept wing" бувають "forward" і "backward".
1. Виходить, що так. Хоча й лише один приклад, який у словниках подається як діалектизм. Не знаю, чи варто робити глядний і таким, і таким. Ось, що про нього відомо - «такий, що дивиться; обачний, розсудливий». Це визначення не пасує до дивогляності і стрілоглядності у вашому розумінні. Я поки схиляюсь до того, що -глядність тут не підходить.
2. Я кажу, що під прямим кутом вони не swept.
1. Хоча може й ні. "дальновидность" ("дальность видеть") = "далекоглядність" ("далечину/далеко глядіти"). Тоді "стреловидность" ("стрелу видеть") повністю відповідає слову "стрілоглядність" ("стрілу/стрілою глядіти").
Ви використовуєте інший порядок поєднання, а це важливо. Хто сказав, что "-(н)ий" відповідає останньому слову, а не всьому виразу одразу? Ви робите ту саму помилку, що й попередні перекладачі. Про що я написав у розділі "Походження". "стрілоглядність" не складається зі "стріла" + "глядність", а зі "стріла" + "гляд(н)-" + "-(н)ість".
скісне крило
Зауважу, що термін - технічний і стосується авіації. Я правильно розумію, що ваша ідея - заміняти вираз "пряма/зворотна стрілоподібність" на "пряма/зворотна скісність"? Якщо я не помиляюся, будь-яке крило є стрілоподібним.
Так, вважаю, що так можна заміняти. Тим більше, що "стрілоподібний" тут літак, а не крило. Гадаю, що не всі.
Ні, "крило прямої/зворотної стрілоподібності". Не існує такого поняття як "стрілоподібний літак". Два крила формують "стрілу".
Що ні? Я стверджую, що скісні крила не схожі на стрілу, а ось разом з фюзеляжем - так. І тому я кажу, що літак зі скісними крилами - стрілоподібний. Я не стверджую, що цей термін записаний у словниках.
Зрозумів. Насправді, без фюзеляжу, якщо їх дві і вони під кутом, схожі.
Є окрема секція "Тлумачення"? Ні, немає.
До речі, "походження" - це також "тлумачення", яке стало основою "походження". А "тлумачення" як таке з'являється після того, як слово утворено і знайдено контекст для його використання. Тобто є два "тлумачення": т. б. м., "первісне" і "набуте".
Пане Daniel Poirot,
"тлумачення" чи "походження", бай дуже, то є Ваш виклад, то ставлю питаннє до Вас. И правте мя, коли, чей, розумїв їм Вас хибно.
Чи вїрно'м Вас розумїв, то суть писаного Вами є ся: ‹-видність› не значить "appearance", бо ‹видїти› значить "глядїти (на кого/що)", а не "appearance of something/somebody", и ймя підстати ту творить, за Вашими словами, почеп ‹-ність›.
Иносе. Та що кажуть словники? У словницї Желехівського на слово ‹вид› (І, 72) є дано значення: "1. Aussicht, Aussehen; Gestalt, Form; Schein, Anschein; 2. Schein, Zeugnis, Reisepass", далї, там же сполуки: 3. ‹короткий вид› "Kurzsichtigkeit", 4. ‹вид подавати› "das Schein geben, zeigen, zu erkennen geben", 5. ‹на вид› "beim Anblick; aus Tageslicht, offenbar, öffentlich", ‹на два види› "der Ausgang, das Resultat ist ungewiss", ‹для виду› "pro forma, äusserlich", ‹з виду› "äusserlich, von aussen". Нїм. слово ‹Aussehen› значить "appearance". И в инших словах там є звязок зо знаком "appearance": ‹äusserlich› "зовнї ( = на вид, з виду)", "beim Anblick" = "на вид = зовнї".
Може ‹-видність› бути творено не від дїєслова ‹видїти› + ‹-ність›, а від имене підстати ‹вид› зо знаком "appearance, Aussehen" + ‹-ність›, що гадаєте? Ни, не можеть, а таки є — ‹-видність› не походить од "видїти = глядїти на кого/що, здрїти кого/що", а від ‹вид›, серед значень якого є й значеннє "appearance", через имя прикмети ‹виден› "related to appearance", + почеп ‹-ість› творити ймя підстати.
Вїдав бим, чому, радо рушивши писати свій виклад, не дасте си перше труду глянути в словники?
Ваш коментар - безглуздий. У слові "стреловидность" немає "-видность". Що вам не зрозуміло? Читайте "Походження" і тренуйте логіку. Використовувати німецьку мову зі своїми правилами для пояснення російської чи української це відверто тупо і по-дилетантськи
Слова "вид" там взагалі немає.
<У слові "стреловидность" немає "-видность".>
🙄
<Ваш коментар - безглуздий.>
Nou isce bui pac. Isce odin zu ranyenomy ya.
<Використовувати німецьку мову>
Do Gelexœuscoho puitanïe, ceomou œun "ôdverto tõpo" i "diletantscui" da pèrecladui némecyscoiõ.
Як чітко відокремити віддієслівний прикметник од відіменникового? У випадку з коренем "стріл", коли вжито однакове закінчення. Чи суфікси вживаються ті самі?
Спробуйте не шукати помилки у моєму питанні, а постарайтеся, замість цього, на нього відповісти.
Ya ne gleadaiõ xuib u Vasyé puitanïé, ta prosiõ poyasniti cyto e "віддієслівний прикметник" ôd corene "strél-".
Що тут незрозуміло?
Де Ви тут побачили моск. стреловидность, коли укр. стрілоподібність є "подібність до стріли", ні?
sum.in.ua: jizhakuvatyj
Крило прямої стріловитості.
Не цїло є ми ясна часть слова ‹прям› у тязї ‹пряма стріловитість›. Хиба прямість не є вже питимість стрїли?
Пряма і зворотна в сенсі вістря вперед чи назад. Див.
uk.wikipedia.org: Крило зворотної стрілоподібності
Пряма — котра дивиться вперед.
Ось зворотна https://hdpic.club/16329-samolet-s-obratnoj-strelovidnostju-kryla-su-47-45-foto.html
Yasno. Darouyi Vam, panove.
Roupivo e znati zuanïe seyui teamui u inxyax móuvax.
Sõdeatyi iz ceòlôncœu na Wikipédïé, bœulxeisty móuv zoveity tõ teamõ po slovou "stréla", ta roupivui sõty i pitimosti:
phran. ‹angle de flèche› = *"õgol strélui/xipou",
ital. ‹angolo di freccia/xip› *"õgol strélui/xipou" ( = phran. ‹angle de flèche›),
ptg. ‹asa em flecha› = *"crilo u strélõ/xip" (‹u› = "u tuaré, he, yaco, na xib"; i u rousscé isto znacyeinïe ‹u› = "like, in form of, featuring", v.
sum.in.ua: v , znacyeinïe 30.), i phranscoiõ e ‹en flèche› *"u strélõ",
isp. ‹ala en flecha› *"crilo u strélõ/xip" ( = ptg. ‹asa em flecha›),
ctln. ‹ala en fletxa› *crilo u strélõ" ( = ptg. ta isp.)
tô bui, phran. = ital. ≠ ptg. = isp. = ctln.,
roum. ‹aripa sageata› *"crilo strélato",
ném. ‹Pfeilung› *"xipœuya" (ôd ‹pfeilen› "xipoviti = tuariti u xip"), ‹Pfeilflügel› *"strélocrilo / xipocrilo",
nzm. ‹pijlvleugel› *"strélocrilo / xipocrilo" ( = ném. ‹Pfeilflügel›), ‹pijlvorm-vleugel› *"strélotuaro crilo" ( = "crilo tuarou crila"), e i: ‹pijlstand› *"arrowlike configuration", bez slova "crilo",
suéd. ‹pilvinge› *"strélocrilo / xipocrilo" ( = ném. ‹Pfeilflügel› ta nzm. ‹pijlvleugel›),
soum. ‹nuolisiipi› *"strélocrilo / xipocrilo".
U suédscé ta dœunscé móuvou e teamõ zuano he u eaghelscé: ‹svept vinge› (suéd.), ‹fejet vinge› (dœunscoiõ). Gòlôunê znacyeinïe eaghel. ‹sweep›, suéd. ‹svepa› ta dœun. ‹feje› e "mesti", se bui *"meteno/preatano crilo". Ta u six slœu sõty i inxya znacyeinïa, zagalomy zo znacomy mersca rouxou ("maxati/maxnõti", "xlestati", "xibati/xibsti", "preatati" tc.). Se bui "meteno", o crilé, e ròzouméti, védé, he *"cesano / cosyeno crilo", i samodano ("by default") "cesano / cosyeno uz nac ("backwards"). Roupivo, i u grecyscé e znamenano teag ‹σαρωμένη πτέρυγα›, = *"meteno/preatano crilo" (ci *"cesano crilo"; mimoxœudy, ôd seoho ge slova e u grecyscé zuano i "scanner" — ‹σαρωτής› ( ≈ *"metac, cesac", se bui *"cyto meteity, cesieity" => "xarity, cistity"). E grecyscoiõ i inac teag za siõ teamõ: ‹οπισθόκλιση πτέρυγας›› — *"opacocladeno crilo, reverse-laid wing". Slova zo znacomy *"meteno, preatano; cesano, cosyeno; xibano/xibeno; xlestano/xlestnõto; vixano/vixnõto", o crilé, tou, u uséx tuix móuvax (eaghelscé, suédscé, dœunscé, grecyscé) samodano ménity "uz nac" ("backwards").
Cyto tô nas mogeity ouciti?
1) Mogemo vidéti, zagalomy, tri põti zuati siõ teamõ: 1) ôd slova "stréla, xip" — bœulxeisty móuv, 2) ôd slova "mesti" (eaghelsca, suédsca, dœunsca, grecysca), ta 3) ôd slova "zad, nac, opac" — odinicyni loucéyi (grecysca).
2) Põtiy zuati siõ teamõ ôd slova "crilo" mogeity bouti cœulko: a) pristaucoiõ "u" — "crilo u strélõ / xip, b) teagomy "õgol strélui/xipou", c) lõcyboiõ "strélocrilo / xipocrilo", d) "strélato crilo", ta e) "xipœuya" ( = ném. ‹Pfeilung›) — ino u némecyscé.