Подаваймо супліку до архирея, щоб прислав нам попа. Св. Л. 126.
Походження
п. ст. suplika, як і ч.слц. suplika «т.с.», схв. супликант «прохач», утворено від лат. supplico, -āre «уклінно просити, благати», що походить від supplex, род. supplicis «благаючий», яке постало з *sub-placos «заспокоюючий», утвореного від sub- «під» і placāre (‹ plācāre) «вирівнювати; заспокоювати», спорідненого з гр. πλάξ, род. в. πλαϰός «плоскість, рівнина», тох. В plāki «згода», дісл. flaga «шар землі», псл. ploskъ «плоский»
У Грінченка щось не бачу таких слів, та й в інших давніх словниках дуже мало подібного, окрім Словаря Уманця-Спілки
r2u.org.ua: *юючий r2u.org.ua: *яючий