запозичення з тюркських мов;
пор. тур. ütü «утюг», ütülemek «утюжити», аз. γтγ «утюг», каз.-тат. Ѳте «тс.», каз. γтік, башк. γтек, джерелом яких є корінь öt-/üt- «проходити крізь, через, мимо»;
форми з кінцевим -г у російській мові могли виникнути під впливом плуг, круг тощо
– Розклади зараз, таки зараз, вогонь та постав до вогню залізка, та вигладь нам сукні. (І. Нечуй-Левицький)