На оружище. У нас і так скрізь польське "зброя" замінило рідне "оружжя".
А тут хоч так можна зберегти рідне. Але кому я це кажу 🤦♂️
"Оружжя" церковнослов'янське мабуть
Мабуть 🤦♂️
Так, Фасмер пише, що церковнословʼянське.
😃🤦♂️
Церковнослов'янське оружИЕ при исконнорусск. ружьё. Тобто ц.-слов. закінчення -іє, а не саме слово, корінь слова. З д.-рус. -жье стало укр. -жжя.
ору́жие Заимств. из цслав. при исконном ружьё, укр. ору́жжя, блр. ружжо́, др.-русск. оружиɪе, ст.-слав. орѫжие ὅπλον, μάχαιρα (Клоц., Супр.), болг. оръ́жие, сербохорв. о̀ру̑жjе, словен. oróžje, rožjè "оружие", чеш. oruží, польск. oręż. Сюда же болг. ръ́гам "колю, сверлю" (Младенов 387).
Фасмер
ору́жжя «зброя» (заст.)
псл. orǫžьje;
споріднене з лит. reñgtis, rengiúos «споряджатися», apreñgti «споряджати, одягати», aprangá «спорядження», išreñgti «здіймати, роздягати»;
менш переконливе пов’язання (Преобр. І 659) з р. руга́ть і реконструкція первісного значення як «лайка, знущання», яке зазнало впливу orǫdьje «знаряддя» і стало сприйматися як «засіб ворожої дії»;
р. ору́жие «зброя», ружьё «рушниця», бр. ружжо «тс.», др. оружие, п. oręż «зброя», ч. [oruží] «знаряддя; зброя», болг. орѣ́жие «зброя», м.
Кому більше до вподоби польське — зброя
Ці всілякі можна просто до вундервафе, щось нема презирства
збро́я
очевидно, запозичення з польської мови;
п. zbroja «зброя» зіставляється з broić «пустувати, витворяти» (первісно «рубати»), болг. м. брой «число», схв. брȏј «номер, число, кількість; цифра; числівник» (первісно «зарубка, надріз»), а також з псл. *brьjǫ, briti, укр. бри́ю, бри́ти;
бр. збро́я;