Значення слова
Вундервафля — презирливе від вундерваффе. Вираз, що став своєрідним інтернет-мемом, який об'єднав в собі різні види зброї та військової техніки, на які в різні часи уряди різних країн покладали неабиякі надії.
Приклад вживання

Починаючи з «Війни світів» Г.Велза, фантастичних романів Ж.Верна, через усіх «Термінаторів» — усюди зустрічаємо одні вундервафлі.

Походження

нім. Wunderwaffe — чудо-зброя

Приклади в інших мовах

мскв. вундервафля

Варіанти написання
вундерваффе
Слово додав

Перекладаємо слово вундервафля

зброїще
3

Кому більше до вподоби польське — зброя

Ці всілякі можна просто до вундервафе, щось нема презирства

10 серпня

збро́я
очевидно, запозичення з польської мови;
п. zbroja «зброя» зіставляється з broić «пустувати, витворяти» (первісно «рубати»), болг. м. брой «число», схв. брȏј «номер, число, кількість; цифра; числівник» (первісно «зарубка, надріз»), а також з псл. *brьjǫ, briti, укр. бри́ю, бри́ти;
бр. збро́я;

оружище
2
чудозброя
,
чудо-зброя
1

палка-нагибалка
0

Сленг

Kuľturnyj aborihen 9 серпня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова

"Чудна зброя", а вундервафе — "чудо-зброя". Або з дивом так саме, ну і на що там зброю заміните

9 серпня

На оружище. У нас і так скрізь польське "зброя" замінило рідне "оружжя".
А тут хоч так можна зберегти рідне. Але кому я це кажу 🤦‍♂️

"Оружжя" церковнослов'янське мабуть

9 серпня

Мабуть 🤦‍♂️

9 серпня

Так, Фасмер пише, що церковнословʼянське.

10 серпня

😃🤦‍♂️
Церковнослов'янське оружИЕ при исконнорусск. ружьё. Тобто ц.-слов. закінчення -іє, а не саме слово, корінь слова. З д.-рус. -жье стало укр. -жжя.

10 серпня

ору́жие Заимств. из цслав. при исконном ружьё, укр. ору́жжя, блр. ружжо́, др.-русск. оружиɪе, ст.-слав. орѫжие ὅπλον, μάχαιρα (Клоц., Супр.), болг. оръ́жие, сербохорв. о̀ру̑жjе, словен. oróžje, rožjè "оружие", чеш. oruží, польск. oręż. Сюда же болг. ръ́гам "колю, сверлю" (Младенов 387).
Фасмер

10 серпня

ору́жжя «зброя» (заст.)
псл. orǫžьje;
споріднене з лит. reñgtis, rengiúos «споряджатися», apreñgti «споряджати, одягати», aprangá «спорядження», išreñgti «здіймати, роздягати»;
менш переконливе пов’язання (Преобр. І 659) з р. руга́ть і реконструкція первісного значення як «лайка, знущання», яке зазнало впливу orǫdьje «знаряддя» і стало сприйматися як «засіб ворожої дії»;
р. ору́жие «зброя», ружьё «рушниця», бр. ружжо «тс.», др. оружие, п. oręż «зброя», ч. [oruží] «знаряддя; зброя», болг. орѣ́жие «зброя», м.

Поділитись з друзями