Щиро кажучи, не розумію, чому маєте се слово за польське.
По-перше, з огляду на текст у секції "походження" і згадані там джерела, Ви читали ЕСУМ. Проте ЕСУМ (том II, ст. 220) ніде не пише про чужість слова "загалом", те "zahałem" дано тільки як когнат. Що саме каже на польськість слова — неясно.
По-друге, вже саме написання пол. "zahałem" має насторожувати, позаяк букву H поляки вживають чи не завжди (крім декотрих звуконаслідувань) у словах перейнятих. І поготів неясно, як у польській мові звук [g] (коли беремо на віру спорідненість зі словами "goły" й "ogół") на питомім тлі перейшов у [h].
По-третє, скидається на те, що то є далеко не найуживаніше польське слово. Де можемо взнати про поширеність слова в польських говорах і про те, як самі ж поляки пояснюють походження "zahałem"?
До прикладу, я знайшов статтю "Rola przysłówków wschodniosłowiańskich (!) w świadomości użytkowników gwar polskich w obwodzie lwowskim w przekroju pokoleniowym" А. Костецької-Садової (https://ecolapra.eu/wp-content/uploads/2020/10/SO-Linguistica_76-1_2019_29-09-1.pdf; ст. 69), де "zahałom" згадано як прийшле до польської вкраїнське слово.
А в 6 томі словника польської мови С. Лінде (https://books.google.com.ua/books?id=yOwaAQAAMAAJ&pg=PA715&lpg=PA715&dq=Zachałem&source=bl&ots=cego17kFsN&sig=ACfU3U3VHp26wwBB4gRmxSyNvzYK1GFW6Q&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiBxoC4-Or_AhUxEhAIHWZcCB04ChDoAXoECAEQAw#v=onepage&q=Zachałem&f=false) коло "zahałem" є примітка "rusk.". Або ще в статті "Prowincyonalizmy mowy polskiej w Drohobyczu i jego okolicach zestawione i porówniane z językiem ruskim, staropolskim i narzeczem kaszubskim" П. Париляка (https://www.sbc.org.pl/publication/12607; ст. 318 в документі), де наприкінці є словник говірки дрогобицьких поляків, слово "zahałem" дано з приміткою "r. zahałom".
+ 1.
> вже саме написання пол. "zahałem" має насторожувати
Згадано, що то есть писано старолясською мовою, а сучасьною — «zagałem».
https://en.wiktionary.org/wiki/загал#Ukrainian
Де згадано? Точно не в ЕСУМ: https://imgur.com/a/VCNEOxk
Маю підозру, що Ви не відти взяли відомості про буцім-то старо- й новопольську форми. Тоді відки?
UPD; а, Вікісловник... Добре, а де джерело там? :)
> ніде (ЕСУМ) не пише про чужість слова "загалом", те "zahałem" дано тільки як когнат
Ні, що наименьше, перв стрічаюч знак «—» говорить опако: «загал (...) — п. [zagałem]»
П.п. се і есть джерело.
Когнати там через тире якраз і подають. Як, наприклад, тут: https://imgur.com/a/InUf5Tl
Коли ж слово чуже, то так і пишуть, приклад: https://imgur.com/a/qeurCLi
> П.п. се і есть джерело.
Тяжко назвати се джерело авторитетним. Поготів коли там є лише голе твердження без обґрунтування чужости сего слова в нашій мові.
> Тяжко назвати се джерело авторитетним
ЕСУМ не есть авторитетьним?
П.п. чи ви не про ЕСУМ?
Я про Вікісловник. Даруйте, якщо заплутав.
<По-друге, вже саме написання пол. "zahałem" має насторожувати, позаяк букву H поляки вживають чи не завжди (крім декотрих звуконаслідувань) у словах перейнятих.>
Slouxyno. Ba, naiscoréixe ‹zahałem› e u staroleadscé iz rousscui. Porœunaimo i inxya slova u leadscé su ‹h› iz rousscui, na pr.: ‹hałas›, ‹poroh›.
Из давнерусська «обьчии»