позичити трохи грошей
Ти віднімаєш мій час.
Допоможи мені, це забере в тебе лише кілька хвилин.
У двері було видко три сукні, котрі ворушились од кутка до кутка і зайняли собою трохи не всю кімнату (Нечуй-Левицький, I, 1956, 184).
Та хоча б знайти сутямки, щоб розвантажити слово
https://onlinecorrector.com.ua/uk/працювати-навчатися-робити/
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Займа́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. зайня́ти, заня́ти, -йму́, -меш, гл.
1) Трогать, тронуть. Козак дівку вірно любить, — заняти не сміє. Тим я її не займаю, що сватати маю, тим до неї не горнуся, що слави боюся. Мет. 105. Та гуляє козак Голота, та гуляє, ні города, ні села не займає. ЗОЮР. І. 15. Гайдамаки не займали замкових козаків і козаки їх не займали. ЗОЮР. І. 249. Сло́вом займа́ти кого́. Заговаривать съ кѣмъ. Чужі, брате, сестри з дому Божого ідуть, всі як бджілочки гудуть, на хліб, на сіль людей закликають, мене ж, брате, словом не займають, мов в вічі не знають. Макс. (1849) 10.
2) Затрагивать, затронуть, задѣвать, задѣтъ. Хоч той його й ударив, дак сей же попереду заняв.
3) Занимать, занять. Підеш, матюнко, у поле та зеленого жита жати, та займеш широкую постать. Мет. 224.
4) Захватывать, захватить. Пани ввесь світ заняли. Чуб. III. 417. Полю́, — займаю не тільки бур’ян, да й буряки, і все... так і оголила. Г. Барв. 80. У поло́н заня́ти. Взять въ плѣнъ, захватить въ неволю. Чи її убито, чи в полон занято? Чуб. V. 628.
5) Загонять, загнать (домашнихъ животныхъ). Займи й нашу на пашу, — нехай напасеться. Ном. № 12095. Заняла я коровиці, на росу погнала. Грин. III. 685. Чаще употребляется въ болѣе тѣсномъ значеніи: захвативъ животныхъ на потравѣ, запереть ихъ впредь до выкупа хозяиномъ. Займи скотину і візьми за спаш. Сим. 217. «А ми проса насієм, насієм». — А ми коні пустимо, пустимо. — «А ми коні займемо, займемо». — А ми коні викупим, викупим. Чуб. III. 67.
6) О людяхъ: прогонять, прогнать. Прийшла тут до мене мяться! я як заняв її з двору, дак не знала куди тікати. Полт. г. Як займе з шинку, дак аж спотикаєшся! Г. Барв. 322.
7) О душевныхъ движеніяхъ: трогать, тронуть, затрагивать, затронуть (душу, сердце). Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41. Тихо так усюди, тільки соловейки співають... так душу твою й займає. Г. Барв. 136.
Займи́ти, -млю, -миш, гл. = Зайняти. Посліднюю корову з загороди займив. Федьк.
Зайня́ти, -ся. См. Займа́ти, -ся.
Slovo ‹zaneati / zanẽti, zaẽti› e pitomo a preamo teacné latinscomou ‹occupare› ← *ob• = *za• + *cip• ( → cup•) = *[n]im• + *•are = *•(a)ti.
Колись була піддалась впливу вумників, що нарекли це калькою на взір "відміняти" (моск. "отменять"). Але розвиток значення цілком питомий.
До Чистилища.
посідати на посаді
Це як у д. Романа 😁
Адже Ви самі навели значення слова:
1. Брати, обирати що-небудь для користування, закріплювати за собою або за кимсь; розташовуватися де-небудь; заповнювати собою яку-небудь площу, ділянку або якийсь простір, місце. 2. Захоплювати який-небудь населений пункт, територію, місцевість і т. ін. 3. Перебувати на якій-небудь посаді. 4. Відбирати час, тривати. 5. Брати або давати в борг, позичати.
Тому це слово сюди не підходить