Значення слова
Займатися — робити, здійснювати що-небудь; вивчати що-небудь, оволодівати чимсь, присвячувати себе якому-небудь заняттю, якійсь справі.
Приклад вживання

Олександр то брався за перо, то знову його відкладав: не хотілося нікому писати і не було бажання будь-чим займатися (Панас Кочура, Золота грамота, 1960).

Походження

Калька з моск. "заниматься".

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово займатися

робити
7

Що робиш?
Що поробляєш?

Sherif Ermachenko 12 квітня 2022
12 квітня 2022

Займа́тися и заніма́тися - Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться.
Дмеш, дмеш, — ніяк не займається. Дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи та й займуться. Еге, гаси тепер, як занялось! на зорю́, на світ займа́тися. Свѣтать. Почина на світ займатись. Іще й на зорю не займається — імла.
2) Краснѣть, покраснѣть отъ гнѣва, вспыхивать, вспыхнуть. А він як відкаже добре панові, то той так і займеться. Очі горіли, вся зайнялась і уші почервоніли.
3) дух заня́вся. Дыханіе захватило. Руки й ноги затрусились, у животі похолонуло, і дух занявсь, а сама ні з місця. (Cл. Грінченка).

Займатися - загораться. (Сл. Чужбинського 1855 р.).

Займатися - часто вживають в значінні "заниматься": займаюся торговлею м., треба: живу з торгівлі або торгую. (Стилістичний сл. Огієнка).

Займатися - загораться, приходить в азарт. (Сл. Піскунова 1882 р.).

Займатися - воспламеняться, загораться; краснеть. (Практичний українсько-російський словник Л. Савченко 1923).

18 вересня 2023

Чим займаєшся? — Що робиш? Але ж робиш — це лише про поточну мить.
Займаюсь спортом/підприємництвом/сексом — спортую/підприємствую/сексую?

17 січня

жити з чого
6

З чого живеш?

Sherif Ermachenko 12 квітня 2022
18 вересня 2023

Не обов'язково йдеться про заробіток 👎

18 вересня 2023

Це не значить, що синонім не годиться. 1:1 в мові буває не завсіди. Чомусь люди це часто забувають – а надто, перекладаючи з московської українською чи навпаки.

1 листопада 2023

Tac, u znacyeinïé "occupation for means of living" sidity.

бути при ділі
4

При якім ти ділі?

Sherif Ermachenko 12 квітня 2022
19 січня

+
"При якім ти ділі?" звучить громіздко, проте "я при спорті" чи просто "при спорті" звучить ладно.

Oleksa Rusyn 29 квітня 2022
19 січня

+
Хоча "поратися спортом" дивно звучить

працювати
2

Коло чого працюєш?

Sherif Ermachenko 12 квітня 2022
29 квітня 2022

Черпане

29 квітня 2022

Ні, не черпане, спільнослов'янське, а матір'ю всіх слов'янських мов є українська. Кидайте вже оцю меншість і другорядність до себе, українська мова є однією з найстаріших і найбагатших мов світу, з якої черпали всі европейські народи.

око - oculus
орати - aratrum
ніс - nasus
брат - frater
матір - mater

29 квітня 2022

goroh.pp.ua: працювати
Не є матір'ю. Слов'яни пішли з Українських країв, але українська мова вийшла з праслов'янської, а не инші мови з української.

29 квітня 2022

Так праслов'янська мова це і є давньоукраїнська, бо всі слов'янскі племена вийшли з території України: поляки, чехи, словаки, лужачане, хорвати, це є навіть в їхніх переказах і фольклорі, так що їхні племенні мови вийшли від усіх наших коренів.

29 квітня 2022

Теорія про зверхність нордичної породи людини згучить правдивіше.

29 квітня 2022

"Згучить", ви вже так викривили свою мову, що вона не походить на українську.
Це називається, аби не так, як в москалів.

29 квітня 2022

""Згучить", ви вже так викривили свою мову, що вона не походить на українську." goroh.pp.ua: згук#6923
Гук для вас теж "викривляння"?
"Це називається, аби не так, як в москалів." Точно не про мене.
У мене в улюблених перекладах і "всігди", і "жалоба", і "оружжя", і "ськати" тощо.

29 квітня 2022

Прочитавши коментар людини захотілося пожартувати, але не маю що сказати... Це вже занадто...

29 квітня 2022

Усі філологи світу довели первину української мови серед слов'янських мов, лексичне, синонімічне, фразеологічне багатство, якого немає в жодній з них, а тут свої нетямущі сини постійно посувають її у самий кінець мовної черги, наче якогось бідняка-голодняка, жебрущого у всіх милостивої подачки.

29 квітня 2022

"Усі філологи світу довели первину української мови серед слов'янських мов". Усі це хто? Коли так кажуть, то тоді нич просто сказати.

29 квітня 2022

Ну, так почитайте відомих славістів.

29 квітня 2022

Яких саме?

29 квітня 2022

"Усі філологи світу довели..."

Беріть вище, всі філософи й фізики!

Це або якесь безсоромне глузування чи я й не знаю...

29 квітня 2022

Якщо ви себе ні в гріш ставите, то й надалі пишіть, що українська мова усе запозичила з московської, польської та німецької.

29 квітня 2022

"Рихтувати", "дах", "паровоз", "варто", "вартість", "гроші", "кошти", "цвях". Дуже "по-українськи" згучить...

29 квітня 2022

Кара, скиба, гніт, морква, важкий. Дуже "по-німецькі" згучить...

29 квітня 2022

До чого тут сі слова?

29 квітня 2022

До того, до чого й ваші.
двн. scība (нвн. Scheibe «скибка, коло, шибка, шайба»).
Морква - можливо, з двн. mor(a)ha «тс.».
Гніт - споріднене з двн. knetan «місити, мʼяти», снн. kneden.
Важкий - пов’язане з нвн. wägen «зважувати», wiegen «зважувати, важити».

Оце вся ваша горохова етимологія, видумки невігласів і дурнів.

29 квітня 2022

З чого це видумки? "Морква - можливо, з двн. mor(a)ha «тс.»." Не виривайте слова з контексту! "Споріднене з лит. burkūnas і далі, можливо, з двн. mor(a)ha «тс.»;" Споріднені не значить черпані. Само "споріднені" каже саме за себе. "Припущення про запозичення з германських мов (Корш Сб. Дринову 59), крім форм з х (Mikl. EW 192; Uhlenbeck AfSlPh 15, 489), не доведено;". Не дочитали, чи вирвали з контексту?

Ґніт - очевидно, ЧЕРЕЗ ПОЛЬСЬКЕ ПОСРЕДНИЦТВО запозичене з середньоверхньонімецької мови; "Значения «ґніт» набуте, очевидно, вже в польській мові внаслідок розширення значення німецького слова, яке стосувалось лише певного виду ґнотів (пор. нвн. Knoten «ґніт гірничої лампи»);"

"двн. scība (нвн. Scheibe «скибка, коло, шибка, шайба»)." запозичення з давньоверхньонімецької мови, у східнослов’янські ЧЕРЕЗ ПОЛЬСЬКУ;

"Важкий - пов’язане з нвн. wägen «зважувати», wiegen «зважувати, важити»." запозичено з давньоверхньонімецької мови, можливо, ЧЕРЕЗ ПОЛЬСЬКУ; "Припущення (Абаєв Этимология 1966, 258) про те, що слово vaga в слов’янських мовах є здавна успадкованим з індоєвропейської прамови, недостатньо обґрунтоване;" Знов не дочитали?

29 квітня 2022

Так само і "працювати" ніким не доведено, що це черпане, а лиш є споріднене з польським, чеським та ин. От і все, що треба знать.
Етимологія - це сукупність припущень, суджень, трактувань, вигадок, а отже не може бути твердою наукою.

29 квітня 2022

Запозичення з польської мови;
п. praca «праця», ст. proca, походить від ч. práce (‹ *práca), що зводиться до псл. діал. *portja, пов’язаного з *portiti «посилати» (звідки розвинулися болг. пра́тя «посилаю», м. праќа «посилає», схв. пра̏тити «посилати»), яке не має паралелей в інших індоєвропейських мовах; Де тут про спорідненість сказано?

30 квітня 2022

<хоча б УРИВКАМИ>

Otac naçouga xeriph i citaiety.

29 квітня 2022

Запозичення з української мови:
у. праця до польської praca і чеської práce.
Те шо десь там написано, не є істиною. На тину теж написано, а там дрова.
В академічному словнику бачили скільки московських слів та покручів, все треба вилучати і переписувати, натомість наші дурбецали позаводили це до нового 20-томового словника.

30 квітня 2022

"Запозичення з української мови:
у. праця до польської praca і чеської práce." Лишень слова.

бути зайнятим
2

Чим зайнятий?

Sherif Ermachenko 29 квітня 2022
заходитися
1

"Займатися собою" - заходитися коло себе.

Sherif Ermachenko 14 червня 2023
-увати
,
-ювати
1

Нерідко можемо перефразувати, скажімо:
• займатися торгівлею → торгувати,
• займатися господарством → господарювати,
• займатися ремеслом → ремісникувати,
• займатися кравецтвом → кравцювати,
• займатися вчителюванням → учителювати,
• займатися лікарською практикою → лікарювати,
• займатися скотарством → скотарювати,
• займатися стрілецтвом → стрільцювати,
• займатися бюджолярством → пасічникувати,
• займатися малярством → малярувати
тощо.

Але ясно, що не все вийде так перейнакшити.

Ще див. таку саму пропонову до слова практикувати від אלישע פרוש.

Мирослав Боднар 7 листопада 2023
займати ся
0
14 червня 2023
хопити
0

Втямок "займати", окрім инших, має значення "охоплювати", з якого виводиться "захоплюватись", що є досить близьким до "займатися (робити)".

Carolina Shevtsova 1 листопада 2023
1 листопада 2023

Xotya ‹eati› ta ‹xopiti› sõty blizyca, ta ‹xopiti› e napeatéixye (more intensive), radxye œdpovédaiõtyi pèreneseno znacyeinïam "to thrill, to carry away, to capture (one's attention)". U tlé pœima slova "occupation as an activity" legity muisely "nevœulnœusty œd déla", tô bui "bouti zaneat délomy".
Slovo ‹zaneatïe› tòcyno teacneity lat. slovou ‹occupatio› (*ob- + cupo): ‹oc- (*ob-) = ‹za-› + ‹cupo-› = ‹imõ›. I grecyscê ‹αποσχόληση› e tuoryeno priblizno tac samo: απ- (*απο-) "œd-, iz-" + -α- ≈ "pri" + σχόληση "(n)eatïe" = "œdprieatïe, izprineatïe".

Cimy esi zaneat/zaneata? = "What are you occupied with?"
Cimy este zaneati/zaneatui? = "What are you occupied with?"
Cyto e tuoye zaneatïe? = What's your occupation?
Cyto e Vasye zaneatïe? = What's your occupation?

промишляти
0

Чим промишляєш?
Хоча "промишляти спортом" чи "промишляти малюванням" звучить дивно...
(мб "промислуєш", як варіант)

Carolina Shevtsova 19 січня
правитися
0

А Чіпка вже правився коло шкоди. Там тин підняв та набив, нові ворота приробив. (Панас Мирний)
А ми ще не лягли, все правилися. (Сл. Б. Грінченка)

Carolina Shevtsova 19 січня
справувати
0

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Соверша́ть, соверши́ть, ся = 1. роби́ти, дїяти, чини́ти, учиня́ти (С. Ш.), →→→СПРАВУВА́ТИ←←←, зроби́ти, ся, вдїяти, здїяти ся (С. Л.), удїяти (С. Ш.), сподїяти ся (С. Л.), вчини́ти (С. Л.), учини́ти (С. Ш.), счини́ти ся, про що погане — ко́їти, зко́їти, ся.

Carolina Shevtsova 19 січня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями