Значення слова

Займатися — робити, здійснювати що-небудь; вивчати що-небудь, оволодівати чимсь, присвячувати себе якому-небудь заняттю, якійсь справі.

Приклад вживання

Олександр то брався за перо, то знову його відкладав: не хотілося нікому писати і не було бажання будь-чим займатися (Панас Кочура, Золота грамота, 1960).

Походження

Калька з моск. "заниматься".

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово займатися

робити
5

Що робиш?
Що поробляєш?

Sherif Ermachenko 12 квітня
12 квітня

Займа́тися и заніма́тися - Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться.
Дмеш, дмеш, — ніяк не займається. Дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи та й займуться. Еге, гаси тепер, як занялось! на зорю́, на світ займа́тися. Свѣтать. Почина на світ займатись. Іще й на зорю не займається — імла.
2) Краснѣть, покраснѣть отъ гнѣва, вспыхивать, вспыхнуть. А він як відкаже добре панові, то той так і займеться. Очі горіли, вся зайнялась і уші почервоніли.
3) дух заня́вся. Дыханіе захватило. Руки й ноги затрусились, у животі похолонуло, і дух занявсь, а сама ні з місця. (Cл. Грінченка).

Займатися - загораться. (Сл. Чужбинського 1855 р.).

Займатися - часто вживають в значінні "заниматься": займаюся торговлею м., треба: живу з торгівлі або торгую. (Стилістичний сл. Огієнка).

Займатися - загораться, приходить в азарт. (Сл. Піскунова 1882 р.).

Займатися - воспламеняться, загораться; краснеть. (Практичний українсько-російський словник Л. Савченко 1923).

жити з чого
4

З чого живеш?

Sherif Ermachenko 12 квітня
працювати
2

Коло чого працюєш?

Sherif Ermachenko 12 квітня
29 квітня

Черпане

29 квітня

Ні, не черпане, спільнослов'янське, а матір'ю всіх слов'янських мов є українська. Кидайте вже оцю меншість і другорядність до себе, українська мова є однією з найстаріших і найбагатших мов світу, з якої черпали всі европейські народи.

око - oculus
орати - aratrum
ніс - nasus
брат - frater
матір - mater

29 квітня

goroh.pp.ua: працювати
Не є матір'ю. Слов'яни пішли з Українських країв, але українська мова вийшла з праслов'янської, а не инші мови з української.

29 квітня

Так праслов'янська мова це і є давньоукраїнська, бо всі слов'янскі племена вийшли з території України: поляки, чехи, словаки, лужачане, хорвати, це є навіть в їхніх переказах і фольклорі, так що їхні племенні мови вийшли від усіх наших коренів.

29 квітня

Теорія про зверхність нордичної породи людини згучить правдивіше.

29 квітня

"Згучить", ви вже так викривили свою мову, що вона не походить на українську.
Це називається, аби не так, як в москалів.

29 квітня

""Згучить", ви вже так викривили свою мову, що вона не походить на українську." goroh.pp.ua: згук#6923
Гук для вас теж "викривляння"?
"Це називається, аби не так, як в москалів." Точно не про мене.
У мене в улюблених перекладах і "всігди", і "жалоба", і "оружжя", і "ськати" тощо.

29 квітня

Прочитавши коментар людини захотілося пожартувати, але не маю що сказати... Це вже занадто...

29 квітня

Усі філологи світу довели первину української мови серед слов'янських мов, лексичне, синонімічне, фразеологічне багатство, якого немає в жодній з них, а тут свої нетямущі сини постійно посувають її у самий кінець мовної черги, наче якогось бідняка-голодняка, жебрущого у всіх милостивої подачки.

29 квітня

"Усі філологи світу довели первину української мови серед слов'янських мов". Усі це хто? Коли так кажуть, то тоді нич просто сказати.

29 квітня

Ну, так почитайте відомих славістів.

29 квітня

Яких саме?

29 квітня

"Усі філологи світу довели..."

Беріть вище, всі філософи й фізики!

Це або якесь безсоромне глузування чи я й не знаю...

29 квітня

Якщо ви себе ні в гріш не ставите, то й надалі пишіть, що українська мова усе запозичила з московської, польської та німецької.

29 квітня

"Рихтувати", "дах", "паровоз", "варто", "вартість", "гроші", "кошти", "цвях". Дуже "по-українськи" згучить...

29 квітня

Кара, скиба, гніт, морква, важкий. Дуже "по-німецькі" згучить...

29 квітня

До чого тут сі слова?

29 квітня

До того, до чого й ваші.
двн. scība (нвн. Scheibe «скибка, коло, шибка, шайба»).
Морква - можливо, з двн. mor(a)ha «тс.».
Гніт - споріднене з двн. knetan «місити, мʼяти», снн. kneden.
Важкий - пов’язане з нвн. wägen «зважувати», wiegen «зважувати, важити».

Оце вся ваша горохова етимологія, видумки невігласів і дурнів.

29 квітня

З чого це видумки? "Морква - можливо, з двн. mor(a)ha «тс.»." Не виривайте слова з контексту! "Споріднене з лит. burkūnas і далі, можливо, з двн. mor(a)ha «тс.»;" Споріднені не значить черпані. Само "споріднені" каже саме за себе. "Припущення про запозичення з германських мов (Корш Сб. Дринову 59), крім форм з х (Mikl. EW 192; Uhlenbeck AfSlPh 15, 489), не доведено;". Не дочитали, чи вирвали з контексту?

Ґніт - очевидно, ЧЕРЕЗ ПОЛЬСЬКЕ ПОСРЕДНИЦТВО запозичене з середньоверхньонімецької мови; "Значения «ґніт» набуте, очевидно, вже в польській мові внаслідок розширення значення німецького слова, яке стосувалось лише певного виду ґнотів (пор. нвн. Knoten «ґніт гірничої лампи»);"

"двн. scība (нвн. Scheibe «скибка, коло, шибка, шайба»)." запозичення з давньоверхньонімецької мови, у східнослов’янські ЧЕРЕЗ ПОЛЬСЬКУ;

"Важкий - пов’язане з нвн. wägen «зважувати», wiegen «зважувати, важити»." запозичено з давньоверхньонімецької мови, можливо, ЧЕРЕЗ ПОЛЬСЬКУ; "Припущення (Абаєв Этимология 1966, 258) про те, що слово vaga в слов’янських мовах є здавна успадкованим з індоєвропейської прамови, недостатньо обґрунтоване;" Знов не дочитали?

29 квітня

Так само і "працювати" ніким не доведено, що це черпане, а лиш є споріднене з польським, чеським та ин. От і все, що треба знать.
Етимологія - це цілковита сукупність припущень, суджень, трактувань, вигадок, а відтак не може бути твердою наукою.

29 квітня

Запозичення з польської мови;
п. praca «праця», ст. proca, походить від ч. práce (‹ *práca), що зводиться до псл. діал. *portja, пов’язаного з *portiti «посилати» (звідки розвинулися болг. пра́тя «посилаю», м. праќа «посилає», схв. пра̏тити «посилати»), яке не має паралелей в інших індоєвропейських мовах; Де тут про спорідненість сказано?

30 квітня

<хоча б УРИВКАМИ>

Otac naçouga xeriph i citaiety.

29 квітня

Запозичення з української мови:
у. праця до польської praca і чеської práce.
Те шо десь там написано, не є істиною. На тину теж написано, а там дрова.
В академічному словнику бачили скільки московських слів та покручів, все треба вилучати і переробляти, натомість наші дураки позаводили усе це у новий 20-томовий словник.

30 квітня

"Запозичення з української мови:
у. праця до польської praca і чеської práce." Лишень слова.

бути при ділі
2

При якім ти ділі?

Sherif Ermachenko 12 квітня
бути зайнятим
2

Чим зайнятий?

Sherif Ermachenko 29 квітня
поратись
2
Oleksa Rusyn 29 квітня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями