Сама по собі наявність слова у словнику Грінченка не підтверджує його питомість. В словнику немало чужих слів.

ЕСУМ вказує, що "заряд" запозичене з російської. І це не дивно. Ключові сфери суспільного життя, зокрема військова, перебували під контролем московської влади та функціонували московською мовою, українське мовне середовище не мало змоги утворювати власну галузеву термінологію. Як наслідок, московська лексика, передусім у військовій сфері, глибоко проникала в український ужиток і закріплювалася там

Желех.

За́ря́д:
1) Verwaltung, Leitung;
Як кому́ заря́д — wie esjmds Gewohnheit ist, wie es sich schickt, ziemt;
2) Ladung, Gewehr.

Заряди́ти, заря́джувати:
1) anordnen, Anstalten treffen, bestimmen, fügen; festsetzen, behaupten, fest besohliessen;
2) заря́джувати чим — verwalten;
страву (сметаною тощо) — einmachen;
руже — laden.

За́рядка — Смета́на

Заря́дник — Строїтель

Заря́дчик — Dirigent, Commissär

____________________________

Грін.

За́ря́д, -ду, м. Правленіе, у правленіе. Жел.

Заря́джувати, -джую, -єш, сов. в. заряди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Преимущ. сов. в. Управлять, завѣдывать.
2) Приправлять, приправить, сдобрить (кушанье, напр. сметаной). Желех. Вх. Зн. 20.
3) — бра́гу. Заваривать, заварить брагу. Брагу зараз зарядили. Мкр. Н. 20. См. Заряжати.

Заряди́ти. — См. Заряджувати и заряжати.

Заряжа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. заряди́ти, -жу́, -диш, гл. —Заряжать, зарядить.
Заряжайте ясне ружжо чорним порошком. Чуб. V. 1011.
Узяв джура, та узяв малий пістолі заряжати. Мет. 401.

За́рядка, -ки, ж. — Сметана. Желех. Вх. Зн. 20.

Можливо, з церковнослов'янської, та не з московської. Та коли порівняти з сурядними по смислу словами "набивати" та "заправляти", то розвій значення видається логічним.