Дурня. Питоме слово
До Чистилища
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Заряжа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. заряди́ти, -жу́, -диш, гл. Заряжать, зарядить. Заряжайте ясне ружжо чорним порошком. Чуб. V. 1011. Узяв джура, та узяв малий пістолі заряжати. Мет. 401.
Сама по собі наявність слова у словнику Грінченка не підтверджує його питомість. В словнику немало чужих слів.
ЕСУМ вказує, що "заряд" запозичене з російської. І це не дивно. Ключові сфери суспільного життя, зокрема військова, перебували під контролем московської влади та функціонували московською мовою, українське мовне середовище не мало змоги утворювати власну галузеву термінологію. Як наслідок, московська лексика, передусім у військовій сфері, глибоко проникала в український ужиток і закріплювалася там
Хм, ЕСУМ пише що заряд з російської, від рядить, яке пов'язано з ряд (правда всі значення разом, це більше на зброю схоже). Все одно не доконче міняти, у нас теж є ці слова
Хоча дехто висував наснага, у значенні для стрільби тільки набій і заряд у Грінченка має інше значення
навіть у всіх значеннях; але і заряджати це наше слово