Я вже давно замислився над існуванням так би мовити “небажаних слів”, які є нашими питомими, але з деяких причин вважаються “небажаними”. Наприклад, такі, що помилково вважаються суржиком(східний мовний звичай) (“ждати”, “держати”), причому деякі відмирають через “правила” (“гОрод”=“місто”, “мукА”=“борошно”, “бистрий”=“хуткий”=“скорий”=“швидкий”), “вилка”=“виделка”, “гвіздок”, “решітка”, “котел”, “строїти”, “оружжя”. Більше того, уже й “спасибі” подекуди вважається калькою з кацапської!
На жаль, давні погляди #Абинеякумоскалів призвели до заміщення своїх слів чужими.
Хто знає, чи існують подібні “небажані слова” в інших мовах? Що думаєте взагалі про це?
До речі, сучасними поколіннями “но”, “хоть” та деякі інші в “Енеїді” сприймаються як чисто москальські, що, як на мене, найгірше: втрачається зв’язок зі своїм споконвічним спадком
До речі, сучасними поколіннями “но”, “хоть” та деякі інші в “Енеїді” сприймаються як чисто москальські, що, як на мене, найгірше: втрачається зв’язок зі своїм споконвічним спадком
Ꙁаковика в томꙋ, ⱋо џі сʌова вꙁагаʌі ɴіде ɴе ꙁгадꙋютьсѧ в проґрамі ꙋкраїɴської мови. А ꙁа такꙋ ориґіɴаʌьɴість шкіʌьɴі вчитеʌі ⱋе й міɴꙋс тобі вʌіпʌѧть ꙋ ꙁошит. Питаɴɴѧ ɴе в сꙋчасɴомꙋ покоʌіɴɴі.
До речі, сучасними поколіннями “но”, “хоть” та деякі інші в “Енеїді” сприймаються як чисто москальські, що, як на мене, найгірше: втрачається зв’язок зі своїм споконвічним спадком
Ꙁаковика в томꙋ, ⱋо џі сʌова вꙁагаʌі ɴіде ɴе ꙁгадꙋютьсѧ в проґрамі ꙋкраїɴської мови. А ꙁа такꙋ ориґіɴаʌьɴість шкіʌьɴі вчитеʌі ⱋе й міɴꙋс тобі вʌіпʌѧть ꙋ ꙁошит. Питаɴɴѧ ɴе в сꙋчасɴомꙋ покоʌіɴɴі.
Я про сприйняття цих слів сучасним поколінням як дійснець(факт) і наслідок. Я не кажу що винні саме вони, але саме таке ми маємо. Що думаєте про це все взагалі?
Що думаєте про це все взагалі?
Комꙋɴѧки постараʌисѧ.
Це й тапк зрозуміло. А ще наше #Абинеякумоскалів
Я про інше: як гадаєте, що робити із цим?
Це й тапк зрозуміло. А ще наше #Абинеякумоскалів
Я про інше: як гадаєте, що робити із цим?
1-ій спосіб: Стати ꙁɴамеɴитою особистістю й віⱋати.
2-ій спосіб: Жваво вживати самомꙋ й поѧсɴѧти ꙁа сʌова.
3-ій спосіб: Почати вести пропаґаɴдистськꙋ роботꙋ череꙁ ɴовоствореɴі обʌіківки в ꙋсіх соџ-мережах, й кʌеїти огоʌошеɴɴѧ в своємꙋ місті ⱋодо џієї теми.
4-ий спосіб: Nаписати бота, ѧкий череꙁ парсіɴґ самочиɴɴо бꙋде під ꙋкраїɴськими видивами писати хваʌебɴі комеɴтарі, користꙋючись “ɴебажаɴими” (ꙁаодɴо й чистомовɴими) сʌовами, ⱋоби воɴи стаʌи біʌьш ꙁвичɴими дʌѧ ока ʌюдей.
Це й тапк зрозуміло. А ще наше #Абинеякумоскалів
Я про інше: як гадаєте, що робити із цим?
1-ій спосіб: Стати ꙁɴамеɴитою особистістю й віⱋати.
2-ій спосіб: Жваво вживати самомꙋ й поѧсɴѧти ꙁа сʌова.
3-ій спосіб: Почати вести пропаґаɴдистськꙋ роботꙋ череꙁ ɴовоствореɴі обʌіківки в ꙋсіх соџ-мережах, й кʌеїти огоʌошеɴɴѧ в своємꙋ місті ⱋодо џієї теми.
4-ий спосіб: Nаписати бота, ѧкий череꙁ парсіɴґ самочиɴɴо бꙋде під ꙋкраїɴськими видивами писати хваʌебɴі комеɴтарі, користꙋючись “ɴебажаɴими” (ꙁаодɴо й чистомовɴими) сʌовами, ⱋоби воɴи стаʌи біʌьш ꙁвичɴими дʌѧ ока ʌюдей.
Чесно кажучи, це виглядає просто як насмішка
Я серйозно питаю, хто якої думки про ці слова та про те, що робити з ними
Наприклад, “строїти”: повертати з небуття чи ні?
Це й тапк зрозуміло. А ще наше #Абинеякумоскалів
Я про інше: як гадаєте, що робити із цим?
1-ій спосіб: Стати ꙁɴамеɴитою особистістю й віⱋати.
2-ій спосіб: Жваво вживати самомꙋ й поѧсɴѧти ꙁа сʌова.
3-ій спосіб: Почати вести пропаґаɴдистськꙋ роботꙋ череꙁ ɴовоствореɴі обʌіківки в ꙋсіх соџ-мережах, й кʌеїти огоʌошеɴɴѧ в своємꙋ місті ⱋодо џієї теми.
4-ий спосіб: Nаписати бота, ѧкий череꙁ парсіɴґ самочиɴɴо бꙋде під ꙋкраїɴськими видивами писати хваʌебɴі комеɴтарі, користꙋючись “ɴебажаɴими” (ꙁаодɴо й чистомовɴими) сʌовами, ⱋоби воɴи стаʌи біʌьш ꙁвичɴими дʌѧ ока ʌюдей.
Безперечно, ці слова до вжитку поверути можна
Але чи треба — ось те, про що я запитую
Я вважаю, це питання заскладне. Я створив недавно у телеграмі групу людей, які хочуть відродити неспотворену українську мову. Можливо ми могли би усе вирішити там?
Я вважаю, це питання заскладне. Я створив недавно у телеграмі групу людей, які хочуть відродити неспотворену українську мову. Можливо ми могли би усе вирішити там?
А чому не тут? Ну, можете сюди ланку викласти, може зайду потому глянути, що там. Та все ж не знаю, чим Словотвір не є зручний для таких обговорень.
Я вважаю, це питання заскладне. Я створив недавно у телеграмі групу людей, які хочуть відродити неспотворену українську мову. Можливо ми могли би усе вирішити там?
А чому не тут? Ну, можете сюди ланку викласти, може зайду потому глянути, що там. Та все ж не знаю, чим Словотвір не є зручний для таких обговорень.
Тому що тут немає пуш-повідомлень, відповідання незручне, обмежений функціонал, а ще, коли закінчується тема обговорення, люди розходяться, оскільки тема толоки вже не відповідає темі нового обговорення. А я хочу зібрати людей з ідеєю відродження неспотвореної української та її розвитку. В одне місце.
Тому що тут немає пуш-повідомлень, відповідання незручне, обмежений функціонал, а ще, коли закінчується тема обговорення, люди розходяться, оскільки тема толоки вже не відповідає темі нового обговорення. А я хочу зібрати людей з ідеєю відродження неспотвореної української та її розвитку. В одне місце.
Добренько, тоді киньте сюди ланку, або мені особисто, коли не хочете тут, у Фейсбуці я так само Турок Небесний.
1-ій спосіб: Стати ꙁɴамеɴитою особистістю й віⱋати.
2-ій спосіб: Жваво вживати самомꙋ й поѧсɴѧти ꙁа сʌова.
3-ій спосіб: Почати вести пропаґаɴдистськꙋ роботꙋ череꙁ ɴовоствореɴі обʌіківки в ꙋсіх соџ-мережах, й кʌеїти огоʌошеɴɴѧ в своємꙋ місті ⱋодо џієї теми.
4-ий спосіб: Nаписати бота, ѧкий череꙁ парсіɴґ самочиɴɴо бꙋде під ꙋкраїɴськими видивами писати хваʌебɴі комеɴтарі, користꙋючись “ɴебажаɴими” (ꙁаодɴо й чистомовɴими) сʌовами, ⱋоби воɴи стаʌи біʌьш ꙁвичɴими дʌѧ ока ʌюдей.
Як на мене, те що нужно! Я й сам замислював ся вже про це. Гадаю, найліпше підійдуть пісні, люди часто-густо їх слухають, де б вони не були. Це якщо коротко.
Це й тапк зрозуміло. А ще наше #Абинеякумоскалів
Я про інше: як гадаєте, що робити із цим?
1-ій спосіб: Стати ꙁɴамеɴитою особистістю й віⱋати.
2-ій спосіб: Жваво вживати самомꙋ й поѧсɴѧти ꙁа сʌова.
3-ій спосіб: Почати вести пропаґаɴдистськꙋ роботꙋ череꙁ ɴовоствореɴі обʌіківки в ꙋсіх соџ-мережах, й кʌеїти огоʌошеɴɴѧ в своємꙋ місті ⱋодо џієї теми.
4-ий спосіб: Nаписати бота, ѧкий череꙁ парсіɴґ самочиɴɴо бꙋде під ꙋкраїɴськими видивами писати хваʌебɴі комеɴтарі, користꙋючись “ɴебажаɴими” (ꙁаодɴо й чистомовɴими) сʌовами, ⱋоби воɴи стаʌи біʌьш ꙁвичɴими дʌѧ ока ʌюдей.
Чесно кажучи, це виглядає просто як насмішка
Я серйозно питаю, хто якої думки про ці слова та про те, що робити з ними
Наприклад, “строїти”: повертати з небуття чи ні?
строїти замість будувати? я би почитав якісь джерела, хто вживав це слово та чому воно наше. Також почитав би про вжиток налаштовувати-настроювати крім від Караванського.
Я вже давно замислився над існуванням так би мовити “небажаних слів”, які є нашими питомими, але з деяких причин вважаються “небажаними”. Наприклад, такі, що помилково вважаються суржиком(східний мовний звичай) (“ждати”, “держати”), причому деякі відмирають через “правила” (“гОрод”=“місто”, “мукА”=“борошно”, “бистрий”=“хуткий”=“скорий”=“швидкий”), “вилка”=“виделка”, “гвіздок”, “решітка”, “котел”, “строїти”, “оружжя”. Більше того, уже й “спасибі” подекуди вважається калькою з кацапської!
На жаль, давні погляди #Абинеякумоскалів призвели до заміщення своїх слів чужими.
Хто знає, чи існують подібні “небажані слова” в інших мовах? Що думаєте взагалі про це?
Пригадую як у школі був якийсь твір і там вжито слово “бистрий”, і моя однокласниця почала дискусію, мовляв це росіянізм. Але це не виглядало, що вона щиро вважала його росіянізмом, вона просто повторювала наративи шкільної програми.
Це й тапк зрозуміло. А ще наше #Абинеякумоскалів
Я про інше: як гадаєте, що робити із цим?
1-ій спосіб: Стати ꙁɴамеɴитою особистістю й віⱋати.
2-ій спосіб: Жваво вживати самомꙋ й поѧсɴѧти ꙁа сʌова.
3-ій спосіб: Почати вести пропаґаɴдистськꙋ роботꙋ череꙁ ɴовоствореɴі обʌіківки в ꙋсіх соџ-мережах, й кʌеїти огоʌошеɴɴѧ в своємꙋ місті ⱋодо џієї теми.
4-ий спосіб: Nаписати бота, ѧкий череꙁ парсіɴґ самочиɴɴо бꙋде під ꙋкраїɴськими видивами писати хваʌебɴі комеɴтарі, користꙋючись “ɴебажаɴими” (ꙁаодɴо й чистомовɴими) сʌовами, ⱋоби воɴи стаʌи біʌьш ꙁвичɴими дʌѧ ока ʌюдей.
1 може.
2: не працює. Кажу зі свого досвіду. Якщо люди бачать щось відмінне від звичної їм мови, вони лише чудяться, а питають за слова рідко. Наприклад якби я не переглянув епізод одного українського каліграфа про наш шрифт рутенія, я думав що ви приндитеся таким письмом і згодом перестанете, як пан Поруш. Точно не працюватиме.
3. більше це, але не точно без створення нових обліковок.
4. заскладно й виглядатиме нав’язливо.
Я би вів просвітницьку діяльність, що би розповідала про ці слова, казала, що вони наші й твердила не цуратися їх і аж ніяк не висміювати інших за них. Що ви думаєте?
