Подяки людям за хорошу вимову та лексику, старання покращувати свою українську

Бляха, та хоч не за вимову, подякуйте просто за контент, за те що вона розвиває український ютюб! Складно, чи що?

Вам не бридко таке писати? Замість чогось змістовного - “дякую, що україньською”. Ви десь бачили, щоб кацапи таке писали своїм блогєрам? Не ганьбіть себе й весь україньський нарід, я Вас прошу.

Деякі блогери з України й далі записують москальською. Вам це нічого не доводить?

Москвини залишаються москвинами, як румуни румунами, це не добре і не погано, це факт, чин, ість, суть, порядок денний. Біда в тім, що деякі з них називають себе українцями - але то инше питання.

Ще раз, контент розвивають конструктивні обговорення, а не беззмістовні коментарі. Під чужоземними видивами цікаво почитати думки і зауваження різних людей, під нашими ж налітають дякули і засерають всі коментарі своїм безглуздям.

Деякі блогери з України й далі записують москальською. Вам це нічого не доводить?

А Ви гадаєте, що москвине мають почати мовити вкрайинською мовою?

Я ж написав “з України”. Чи ви навмисно ігноруєте мої слова?🧐

И шчо? Москвине з Украйини суть лїпшї за москвин из московшчини?

То не москвини. Повірте.

То не москвини. Повірте.

А хто то є? Покажїте тих блогерів.

москвине ?

Так. А шчо?

Tô e neisprauno, ose cyto.
Moscóuiane (odin: moscóuianin), ‹-óuian-› /-owˈʎan-, -owˈjan-/.

Пропоную такі теми викладати в спільноті “Словотвірня”, щоб не перетворювати Толоку на смітник. 

Бляха, та хоч не за вимову, подякуйте просто за контент, за те що вона розвиває український ютюб! Складно, чи що?

Вам не бридко таке писати? Замість чогось змістовного - “дякую, що україньською”. Ви десь бачили, щоб кацапи таке писали своїм блогєрам? Не ганьбіть себе й весь україньський нарід, я Вас прошу.

Деякі блогери з України й далі записують москальською. Вам це нічого не доводить?

Москвини залишаються москвинами, як румуни румунами, це не добре і не погано, це факт, чин, ість, суть, порядок денний. Біда в тім, що деякі з них називають себе українцями - але то инше питання.

Ще раз, контент розвивають конструктивні обговорення, а не беззмістовні коментарі. Під чужоземними видивами цікаво почитати думки і зауваження різних людей, під нашими ж налітають дякули і засерають всі коментарі своїм безглуздям.

Ну, добре, не пишіть, якщо не хочете.

Так. А шчо?

Tô e neisprauno, ose cyto.
Moscóuiane (odin: moscóuianin), ‹-óuian-› /-owˈʎan-, -owˈjan-/.

Знаıѫ. Самъ ıѣ въжıваıѫ слово “москъвлıѣнє”, алє нъıнѣ пıшıѫть “москъвıнє”. А чёмꙋ тєпєрь пıшıєтє “-ian-”, а нє “-ién-”?

“. А чёмꙋ тєпєрь пıшıєтє “-ian-”, а нє “-ién-”?

Ouge’my o seimy pisau inde. Rousscê /-jan-/ cléieity œd (“stems from”) pie. *-ēn- i œd pie. *-yōn-, i ceasto nelegco e znati nuiné u yacé slové cotro e. Ta u ‹moscóuian-›, xotya samo slovo ne e indoeüroupsca dédizna, sama récy (“of course”), ta sloveisno (“logically, reasonably”) e pripoustiti pie. *iōn-, *mosku-ēn- bo dalo bui pravilno: ‹mosquén-› /moˈskwin-/, a ne ‹moscóuian-› /moskowˈjan-, moskowˈʎan-/. 
Mojõ i xuibiti, ta na tylé porœunanïa is *-ēn- proti *-iōn- u inxyax indoeüroupscax móuvax, gadaiõ *-iōn- → rous. ‹-ian-› e scoréixye u pitimo imenam leudin za rodovodomy (“origin”; *origo ← *or- ≈ “rœud, ròd” + *-ig- ← *ago “vesti = “rodovœud / ròdovœud” ← *rod-/ord- vedti) ci méxycançœu (porœunaite dgr. ουρανίων “méxycaneç neba”, Πηλεΐων “suin Pileya, +Pileyianin” /pɪlɛˈjanɪn/, galsca imena: ‹Suessiones› +”‹Suesiane›” /swɛˈʃanɛ/, ‹Κουριωνες› +”‹Couriane› /kuˈrʲanɛ/; v. F. Sławski, Język prasłowiański, str. 119: suf. ěn-inъ, jan-inъ, a tomou i: ‹selian-›, ‹Cuyian-›, ‹Lougician-›, ‹Ylvœuian-›; xotya e ‹Slovéne› /sloˈwinɛ/, cyto mogeity bouti ino œd *Slou-ēn-es, a ne œd +Slou-iōn-es; ale mogemo coristati iz pie. *-ēn- ta *-iōn- rozrœuzniti meidyu ‹Slovéne› “Slovenians” *Slou-ēn-es ta ‹Sloviane› “Slavic peoples” *Slou-iōn-es) ci délouimou / déloueatïa / ceastiimou / ceastieatïa (“participation”) u ceimy (he oto: ‹pirianin› “délouima / ceastiima u piré”), a imena pricmêt u znacyeinïé iz ceoho tuoryeno pisati is ‹-én-› ci ‹-ean-›, he u: ‹dèrêuian›, ‹scœurean›, ‹sòlomean›. 

Incoli, znati ci pisati ‹ian› abo ‹én, ean› pomogeity i zuõcotuar slova. Na pr., /tʲan/ mogeity bouti ino ‹tean› ← *-t- + -ēn, na pr.: ‹trustean› /trɘ̞ˈstʲan, trɯˈstʲan, tɘ̞rstʲan, tɯrstʲan, tɨrˈstʲan/ (*trust-ēn-), i ne mogeity bouti ‹tian›, +trust-iōn- → +‹trustian› bo dalo bui +/trɘ̞ˈʃt͡ʃan, trɯˈʃt͡ʃan, tɘ̞rʃt͡ʃan, tɯrʃt͡ʃan, tɨrˈʃt͡ʃan/. Rœuno i /ˈmidʲan/, is /dʲan/, mogeity bouti ino œd *mēd-ēn-, i ne mogeity bouti œd *mēd-iōn-, cyto dalo bui +/ˈmid͡ʒan/ (porœunaite i slvc. ‹medený›, cx. ‹měděný› ← *mēd-ēn-, inacxye, mēd-iōn- dalo bui slvc. +‹medzaný›, cx. +‹mězený›). Rœuno i /sʲan/ ta /zʲan/ bõdeity ‹sean› (-s- + -ēn-), ‹zean› (-z- + *-ēn-), na pr.: ‹vòlosean› (*uols-ēn-) /wɔloˈsʲan/, ‹lozean› “iz lozui” (*loz-ēn-) /loˈzʲan/, inacxye +‹vòlosian› ta +‹lozian› dalo bui +/wɔloˈʃan/, +/loˈʒan/.