Ізраїльтяни -ріже слух .
Чи мало би бути щось подібне на ізраїличи?
Ізраїльтяни -ріже слух .
Чи мало би бути щось подібне на ізраїличи?
Ізраїльтяни -ріже слух .
Чи мало би бути щось подібне на ізраїличи?
Ізраїльці (Израӥльці), Ізраїляни, певности не маю
Проте “ІзраїльТяни” вочевидь не правильне, бо якщо це -яни/-ьани/-ани, то звістки те “т”
Ізраїльтяни -ріже слух .
Чи мало би бути щось подібне на ізраїличи?Ізраїльці (Израӥльці), Ізраїляни, певности не маю
Проте “ІзраїльТяни” вочевидь не правильне, бо якщо це -яни/-ьани/-ани, то звістки те “т”
Slouxyne puitagne.
Ya pripoustiõ cyto /t/ e tam œd perveisnoho tvara *Izrailit, iz *-it daunieychuimy rœznovidomy pocépa -itch ( ← *-it- + *-yos — *t+y pered ynomy golosnomy dauchi /t͡ʃ/ u rousscie), sb. *Izrailit ← Israēl-it-os bõdõtchi daunieychiy tvar do *Izrailitch ← *Israēl-it-yos. A -ian•e / -ian•in bie dolõceno pac dodatcovo. Otge:
*Israēl-(ys) + *-it-os → *Izrail-itu → *Izrailit- + *-ēn• → *Izrailitēn• + •inu ( *-in-os) / •e ( *-es) → Izrailiteaninu / Izrailiteane.
A */-lit-/ → /-lʲt-/ bie dóugyno stati u veatscœy móuvie pozdieye, a pac bie pereneseno na rousscõ.
Чи є вбивство черпанком,чи калькою цс ,коли було др.головьщина?
Свідок від цс.свъ+дь+тель ,коли др.було видокъ,послоухъ?
https://youtu.be/H_Ea57skwbw?si=EKGDs7yIS5WXfn3p
- Кіт
Відповідником буде хіба південнослов’янська “мачка”, мабуть не “стебль” чи як буде те що було для дикого
Або щось за звуками
Що думаєте про слово “відмінний” у значенні “чудовий”, “дуже добрий”? Чи це не пізніша калька з моск. “отличньій”? Ось тут: https://r2u.org.ua/s?w=відмінний&scope=all&dicts=all&highlight=on — бачу слово “відмінний” із таким значенням лише у словниках із 2000-х, а також у словнику військової термінології 1928 року (єдиний із дорепресійних). Чи варто, гадаєте, додати на перекладання?
Чи можна стрібити перекласти назви ліків ?
Всі вони утворені на основі грецької та латинки .
Можливо дожні не перекласти ,а хоч би навести приклади українських назв ліків
Чи точніше є якась методика творення назв українською?
Можливо потрібно розробляти з нуля?
Чи точніше є якась методика творення назв українською?
Можливо потрібно розробляти з нуля?
Д. Роман вам нарозробляє 😆🙈🤦♂️
Чи можна стрібити перекласти назви ліків ?
Всі вони утворені на основі грецької та латинки .
Можливо дожні не перекласти ,а хоч би навести приклади українських назв ліків
Треба спочатку до назв речовин дійти, а назви ліків або приблизно такі ж, або складені схоже
Чи варто переглянути слово крона-грошова одиниця? Krone, скор. Kr, фр. couronne) — загальна назва ряду західноєвропейських монет, а також грошова одиниця багатьох країн.
Маю побоювання ,що міна з кроною набула завдяки полякам з їх неповноголоссям . В той же час - чехів Koruna ,фр. couronne, дан. krone,нім.Krone
Ми маємо корону з иншим значенням. То вже хай уже буде крона
“Милосердя” взяте зі старослов’янської, а там калька латини
Але непогане
Чи варто додавати назви різних математичних функцій, алгоритмів та інших подібних речей? Наприклад, в обчислювальній гідродинаміці маємо англійськомовні абревіятури SIMPLE (дослівно з англ. — “простий”), SIMPLEC, PRESTO (музичний термін із італійської, означає “дуже швидко”). У машинному навчанні, а точніше, в нейронних мережах, є “активаційні функції”: сигмоїда, softmax, softplus, ReLU (часом перекладають як лінійний випрямляч або якось так), ELU (експоненційний випрямляч), leaky ReLU (лінійний випрямляч із витоком), Swish тощо. Пригадуються вже додані “бегінг”, “бустинг”, “стекінг” тощо.
Таке перекласти вкрай складно, і ця англійщина, ймовірно, нікуди не зникне через її звичність і зручність. Але якось лишати це без уваги не хочеться…
Я намагався й поза осідком творити назви. Наприклад, “мережа ДоКоП” (ДОвга КОроткочасна Пам’ять — англ. LSTM, long short-term memory), “ЛіСт-мережа” (ЛІнійна СТаціонарна мережа — через її подібність лінійними стаціонарними динамічними системами, в одній англійськомовній статті запропонували назву “dynoNET”, від “dynamics”). Не відповідає нашим чистоплюйським замахам, але принаймні чужі слова тут давніше запозичені, та й є щось гарне чи бодай забавне в тому.
Що скажете?
Однозначно ,що потрібно.
Як вважаєте, чи треба додати слова
- Кіт
- Укулеле
- Козак
- Гетьман?
Гадаю, що слід додавати усі слова з іноземним походженням, а вже по ситуації вирішувати, чи замінювати поданими відповідниками. Словотвір дає добровільний вибір: вживати чи не вживати відповідники, навіть коли поширений відповідник на сучасне іноземне слово, це не закон. Тому логічно було би додавати усі слова іноземного походження і давати людям вибір знаходити чи не знаходити до них відповідники.
Словотвір — джерело українських відповідників до слів іноземного походження, а не наукова спільнота, що затверджує літературну лексику. Про це не потрібно забувати. Потрібно давати змогу людям знаходити навіть до давніх переймань відповідники, а не видавати із себе укладача літературної лексики, обмежуючи потенціал українського словотворення.
ківсяк
Хтось може знайти це слово в дорадянських слівницях? Як ні, то я додам.
Кота й інших вже додали, пропоную ще дитячий садок (очевидно, калька німецького)
І ясла (дитячі) — теж калька з німецької чи французської. Їх так само слід було б подати до перекладу
І ясла (дитячі) — теж калька з німецької чи французської. Їх так само слід було б подати до перекладу
Калька — допустима річ, якщо немає свого старішого слова на означення чогось.
Та слід таки пам’ятати, що кальки — це такі самі перейнятки, як і прості черпанки
Та слід таки пам’ятати, що кальки — це такі самі перейнятки, як і прості черпанки
Калькуючи, ми хоч розуміємо, що яка частина значить. Наприклад, у слові телехвон корінь є телефон, а ось у слові дализвук два кореня дал та звук, і тут прозоро, що слово значить. Або телевізор - даливидіння.
Але річ у тім, що дивлячись у телевізор, ми не дивимось у далечінь чи здріємо щось далеке, тож калька ⟨далековидіння⟩ — негодяща. Часто ковалі термінів закладали в їх головні прикмети речі і якісь свої думки, та й годі, не дбаючи про вірність словотвору та типології семантичного розвитку мови. Через те, що звичайно терміни ліпили з латинських чи давніх грецьких матеріалів, хай які вони криві з погляду семантики та словотвору мови-донора, для всіх вони мають солідний та науковий узір, бо зліплені з класичніх, античніх матеріалів
Але тут не далековидіння, а дали (р. в, виконує роль аблатива) видіння.
Та слід таки пам’ятати, що кальки — це такі самі перейнятки, як і прості черпанки
Ні, це не настільки вадко. Переймання слів і переймання логіки споруди слова — різко різні речі. Як і в архітектурі є західноєвропейське бароко і козацьке бароко — основа одна, але втілення зовсім різне.