Роблю цю нитку для обговорення слів, за потребу в перекладі котрих ви не впевнені. Кому цікаво, звісно.
Роблю цю нитку для обговорення слів, за потребу в перекладі котрих ви не впевнені. Кому цікаво, звісно.
Слово: “денім”, “джинсова тканина”, “джин”.
За походження сполуки “джинсова тканина” зрозуміло ( див. сторінку “джинси” — https://slovotvir.org.ua/words/dzhynsy ).
Слово “денім”, мабуть, перейняте з англійської, котра сама взяла його з фран. [serge] de Nîmes (саржа (тканина з діагональним переплетінням ниток) з/від Нім). Тобто тканина з французького міста Нім ( https://uk.wikipedia.org/wiki/Нім ).
То я ось думаю про сполуку “німська тканина”, чи слово “німовина” (Нім-ов-ин-а), чи “німнина” (Нім-ьн-ин-а).
https://en.wiktionary.org/wiki/denim#English
https://www.etymonline.com/word/denim#etymonline_v_5589
“німовина”
Мовлячи за це слово, то як у приклад схожого суфіксування, чес. “džínovina” значить “денім” ( https://slovnik.seznam.cz/preklad/cesky_anglicky/dž%C3%ADnovina ), укр. “рядовина” позначає тканину з грубих ниток, чи саржу ( https://r2u.org.ua/s?w=саржа&scope=all&dicts=4&highlight=on ), “валовина” (тканина з валу), “мішковина” (тканина для мішків).
Récy imenouanïa vidœu soucna i tcanin u rousscé e douge roupiva i e gœudna crœumna touranïa.
Daunyui sloveanscui pameatcui daiõty bogato imên soucon i tcanin iz ocrema stòrônsyc (“foreign”), i iz ocrema ôd imên stòrônsyc mést. Taca stòrônsca imena mojõty bouti cénna yaviti u yacé vidé stòrônsca slova bé byrano sloveanscami móuvami. Pisiõ “sloveansca” a ne “roussca”, nevédomo bo isté cotra imena bea isté znana na samé Rousi Cervlené ta Cuieûscé, ci malo tuix imên yauveaty pameatcui veatscui (na pr. moscòuscui). Ta decotra imena soucon i tcanin u veatscé idõ iz leadscui, a se mogeity mébiti i põty cèrêz rousscõ. I use tacui sõty ti slovotuarui cénni i dlya rousscui.
Ose, cœulko imên soucon i tcanin zuana za imenami mést Linscui Eüropui:
‹лундышь›, ‹луньско сукно›, ‹брюкишь› ta pricmeta ‹брюкишьнъ› (Sreizn.) — za méstami “London” ta “Brugge”. Oba tuara, ‹лундышь› ta *‹луньскъ› sõty (u veatscax pameatcax) iz leadscui: lead. ‹lundysz›, ‹luńskie (sukno)›, de ‹lundysz› e preamo ôd snném. ‹lundisch› ci svném. ‹lündisch›, zu “tuerdoiõ” uimóuvoiõ ném. ‹di› [dɪ] → lead. ‹dy› /dɘ/, → veat. ‹ды›. U tuaré ‹luński› → *‹луньскъ› e ném. ‹-isch› pèrecladeno sloveanscomy *-ysk-. Pameatcui zu pèrecladenomy “-isch” → *-ysk- pèredouiõty (1504) pameatcam zu preamo pèrepisanomy ném. slovotuaromy (ôd 1589). Oge pœd tõ dobõ bé *i u rousscé ouge isté /ɪ/, to u rousscé ne boulo bui noudyui laditi ném. ‹di› u ‹ды›, a stalo bui ‹ди›: +‹луньдишь›. Mœugl bui bouti i tuar zu *-ysk- — pèreclad ném. ‹-isch›, e bo tuar ‹люнское (сукно)› i u bélorous. pameatcax XVI stl.
Tuar ‹брюкишь› e iz ném. ‹Brüggisch›, zu ‹gg› → /k/, gèrelo: “Torgova cniga” (XVI-XVII stl.). Teagyco e tocyno recti, ci tô e souto veatsco gèrêlo, abo zagalomy roussco-veasco-béloroussco, ta ném. ‹g, gg› → /k/ boulo b’i u rousscé. Tuara zu pèrecladomy ‹-isch› → *-ysk- ou seoho slova iz pameatoc ne vémo.
Zuõcovo roupiv e i tuar ‹falendysz/falundysz› u lead., ôd ném. ‹fein lündisch/lundisch›, zu ném. /ai̯n.l/ → lead. /al/.
Si pricladi ouceaty: a) oge imena stòrônsca moglo bouti i pèrecladeno (xayi i ceastïõ) i eato célo u peruésné zuynénïé móuvui gèrêla, ta b), coli pèrecladeno, to pocêp bé *-ysk-.
To coli pèreclasti ‹denim› (de Nîmes), to radxe zu pocêpomy *-ysk-: ‹nimesc/nimsyc›, ‹nimsca [tcany/tcanina]›, ‹nimsco [soucno]›, ne zu *-yn-, ni *-ou-. Ta i zagalomy u rousscé pricmetui za imenami mést i heto zemely tuorimo ino pocêpomy *-ysk-: ‹cuievesc/cuieûsyc›, ‹ilyvovesc/ilyvœusyc› tc., ne +‹cuieven, ilyvoven› ci +‹cuiovœu, ilyvovœu›.
Ne vémy, cyto méniste, reûcxi “use yasno”, slauxi na https://slovotvir.org.ua/words/dzhynsy . Tam ne ima nicy o istoslové slova ‹jeans›, ino: ‹англ. jeans›. Slovo ‹jeans› e ôd ‹jean fustian› ← sèr.-eaghel. ‹gene fustian› “yanœusca/zenœusca lyònovina, yanœusco/zenœusco ilyneano soucno, yanœusco/zenœusco soucno iz lyònou/ilynou”, i hi ‹brüggisch› ta ‹lundisch/lündisch› ideity ôd imene mésta: Yanœu/Zenœu, ital. Genova. Tuar ‹Yanœu› berõ iz cex./slvc. ‹Janov› “Genova, Genua”, a tuar ‹Zenœu› ôd drous. ‹zenovityu› (Sreizn. ‹Зеновици›) “Genovese, Genovan, Genoan”. Roupiv e i sam tuar zo /z/ u drous. Méstna móuva colo mésta “Genova” e ligoursca, zu gòlôunuimy govoromy “zeneise / zeneize”, za imeamy mésta “Genova, Genua, Genoa” ligourscoiõ: ‹Zêna / Zena›. Se ménity oge drous. slovo ‹zenovityu› ideity preamo iz méstnui móuvui colo toho mésta, a ne cèrêz italscõ ci inxyõ yacõ móuvõ.
Simy, coli xotéli buismo pèreclasti slovo “jeans”, to radxe ôd drous. imene *‹Zenôvu›, → rous. tuar +‹Zenœu›, zu pocêpomy *-ysk-: → ‹zenœusco soucno› → ‹zenœusco›, ci ‹zenœusca tcanina› → ‹zenœusca›.
“readovina”, “méxycovina”, “valovina”
Sia imena tcanin e tuoryeno ne ôd imên mést, a ôd latcui ci cinou yix sucanïa/tcanïa, tomou za priclad byrati pocêp *-ou- pèreclasti slovo “jeans” slougiti ne mojõty.
אלישע פרוש
Даруйте, шо не відповів раніше. Дякую за розлогий коментар.
Sia imena tcanin e tuoryeno ne ôd imên mést…
Я згоден, “-ов-ина” тут у приклад не зовсім підійде, бо подані мною раніше слова творені не від назв місць. Але, теоретично, суфікс “-ов-ина” все одно спокійно міг би бути використаний у цьому словотворі, як на мене.
Ne vémy, cyto méniste, reûcxi “use yasno”, slauxi na https://slovotvir.org.ua/words/dzhynsy . Tam ne ima nicy o istoslové slova ‹jeans›…
Я писав про зрозумілість походження сполуки “джинсова тканина” (від “джинси”).
To coli pèreclasti ‹denim› (de Nîmes), to radxe zu pocêpomy *-ysk-: ‹nimesc/nimsyc›, ‹nimsca [tcany/tcanina]›, ‹nimsco [soucno]›, ne zu *-yn-, ni *-ou-.
rous. tuar +‹Zenœu›, zu pocêpomy *-ysk-: → ‹zenœusco soucno› → ‹zenœusco›, ci ‹zenœusca tcanina› → ‹zenœusca›.
Могло би бути “зенівська тканина” (чи “зенівське сукно”, чи просто “зенівська/зенівське”, як пишете). Я сам стою за “німська тканина” (через /ѣ/, не /и/; я не бачу сильної потреби брати французьке < i >, де воно позначає /i/, через /и/, хай французька й романська мова, а історично ми лат. <i/y> маємо в багатьох словах нині як /и/; але це питання точно складніше, якшо брати інші говірки).
.Я сам стою за “німська тканина” (через /ѣ/, не /и/; я не бачу сильної потреби брати французьке < i >, де воно позначає /i/, через /и/, хай французька й романська мова, а історично ми лат. <i/y> маємо в багатьох словах нині як /и/; але це питання точно складніше, якшо брати інші говірки).
Mogeity bouti i ‹nimsca / nimsco›, œd ‹Nimui› “Nîmes”, gòlôuno zu ‹-sc-›, ne zu ‹-ov-in-›.
Ta ya buimy tacui ‹nimsca / nimsco› lixil za “denim” (de Nîmes), a ‹zenœusca / zenœusco› za “jeans”, e bo moga zuati rœuzna mésta — “Nîmes” ta “Genua, Zenu” — rœuzno, i u eaghelscé bo e dué slové: “jeans” ta “denim”.
Phranscé e pitima uimóuva /i/ he [i], rousscé e pitima uimóuva /i/ he [ɪ].
.Я сам стою за “німська тканина” (через /ѣ/, не /и/; я не бачу сильної потреби брати французьке < i >, де воно позначає /i/, через /и/, хай французька й романська мова, а історично ми лат. <i/y> маємо в багатьох словах нині як /и/; але це питання точно складніше, якшо брати інші говірки).
Mogeity bouti i ‹nimsca / nimsco›, œd ‹Nimui› “Nîmes”, gòlôuno zu ‹-sc-›, ne zu ‹-ov-in-›.
Ta ya buimy tacui ‹nimsca / nimsco› lixil za “denim” (de Nîmes), a ‹zenœusca / zenœusco› za “jeans”, e bo moga zuati rœuzna mésta — “Nîmes” ta “Genua, Zenu” — rœuzno, i u eaghelscé bo e dué slové: “jeans” ta “denim”.
Phranscé e pitima uimóuva /i/ he [i], rousscé e pitima uimóuva /i/ he [ɪ].
Могеитy боути и ‹нимсца / нимсцо›, œд ‹Нимуи› “Нîмес”, гòлôуно зу ‹-сц-›, не зу ‹-ов-ин-›.
Та yа буимy тацуи ‹нимсца / нимсцо› лиxил за “деним” (де Нîмес), а ‹зенœусца / зенœусцо› за “јеанс”, е бо мога зуати рœузна мéста — “Нîмес” та “Генуа, Зену” — рœузно, и у еагхелсцé бо е дуé словé: “јеанс” та “деним”.
Пхрансцé е питима уимóува /и/ хе [и], роуссцé е питима уимóува /и/ хе [ɪ].
a ‹zenœusca / zenœusco› za “jeans”
“jeans” ta “denim”.
Ви кажете за “jeanes” як “штані”?
a ‹zenœusca / zenœusco› za “jeans”
“jeans” ta “denim”.
Ви кажете за “jeanes” як “штані”?
I za syutané.
I za syutané.
Я тоді не зовсім розумію. Хіба є суттєва різниця між тканинами “jeans” і “denim”?
I za syutané.
Я тоді не зовсім розумію. Хіба є суттєва різниця між тканинами “jeans” і “denim”?
Ne ima, ta sõty rœuzna slova.
«Щабель», і всі похідні (щаблина тощо).
Маю засновок, що цей корінь пішов від німецького «Stab» (вимов. штаб) (а раніше «щ» позначало звук «шт», як раз), у котрого первинне значення у німецькій підзірно співпададає. У Гороху праслов’янське походження під сумнівом. Загалом, це слово мутне.
Замість нього я би користав «східець», у котрого походження, навідмінно від «щабеля», прозоре.
БАНТИНА - жердина в горизонтальному положенні, на яку вішали, в’язали, бантували щось - збіжжя, щось з бадиллям і т.п.
Додайте вже накінець усі слова, що пов’язані з “лікар, лічити” до Чистилища. Бо одні слова додали, інші — ні. Якось непослідовно
Що ж, дійшло до того, що вже й матюки перекладаєМо’