Різне

Хтось хоче українізувати україномовний перекладач Гугла? Можна робити щотижневі набіги зі зміною перекладів і скаргами на обрані слова. По домовленості.

Напишіть, будь ласка, докладніше, що Ви маєте на увазі.

Напишіть, будь ласка, докладніше, що Ви маєте на увазі.

Там є можливість поставити перекладу оцінку, поскаржитись і виправити. Виглядатиме так: беремо слово “лідер” і усим гуртом скаржимось і пропонуємо заміну.

Напишіть, будь ласка, докладніше, що Ви маєте на увазі.

А ще, можна долучитися до вдосконалення алгоритму тицьнувши на “Долучитися” на сторінці перекладача.

Я не знаю на скільки воно впливає, якшо чесно. Багато разів виправляв і тицькав “Долучитися” шоби дивитися переклади. Але стільки людей користає той Google Translator, шо я сумніваються шо ця робота там дає якісь зміни. Але вже купу разів і сам бачив, як Google Translator перекладає на нашу мову криво, або на зразок московської. Чому? Хто так вирішує? Декілька років перекладало звичне “hello” як “здравствуйте”. Хоч це слово також зустрічається в живій мові, але з частішою відміною “здрастуйте” (без “-в-”; мабуть, через ледь помітну вимову “в” після приголосної), й узагалі воно церковнослов’янського роду. Лише недавно замінили, як зрозумів. Але змінили на “привіт”. Hello = привіт? Ну, най. Навіть голос звучить ледве по-вкраїнському. Швидше по-московському. З цією клятою вимовою “ы”!

Була би на те воля, й любов до мови, то наше Міністерство Цифрової Трансформації могло спокійно звертатися до великих компаній з проханнями про цілісну й якісну підтримку нашої мови. Ось, на приклад. Як сильно вкраїнський Youtube засмічений московською мовою, а часто й московськими речима. Господи, хто то все дивиться? Якби було бажання, то можна було би тиснути на Google, аби ті вмисне надавали перевагу вкраїнській мові. Вони не зовсім таке, але схоже й без того давно роблять. Коли їдеш до якоїсь країни, то в тебе з’являються більше пропонов з тієї країни. А краще, взагалі забрати все московськовською мовою, хай з якої країни воно є. Та такого не буде, звісно. Де там є говорити про таке, коли половина ЗМІ зара’ говоре московською мовою? А якість української мови вже не поважають навіть україномовні ЗМІ. Оце бери й роби собі збірку “взірцевої” мови новиранства: розгромлений (гром, чи таки грім?), засіби (засоби), наруга (наруґа), “-онщина у огні” (-а у о-… а у о… спробуйте вимовити), “дома” (доми; множина від “дім”) …

То по-вашому має бути “розгрімливий”, розгромити - “розгрімити”, громовий -“грімовий” громило - “грімило”. Тут Ви заходите у хмару, адже у нас є і грім, і громовиця, і громовина, і навіть громик. І де Ви бачили слово наруга з твердою “ґ”, в усіх старих словницях зазначено “наруга” “руга”, а от сновиґати, дриґати, дзиґа, точно має вимовлятися з твердою “ґ”, я навіть встиг це почути від старих людей.

Так. Має бути “розгрімлений”. Далі “громити”, “громовий”, “громило”, “громовиця”, “громовина”, “громик” з “гром-” бо всюди є відкритий склад. Про “наруга” я мав на гадці московськість цього слова. Гадаєте люди вживають це слово тому шо воно є в словнику Грінченка? Чи тому шо воно є в московській, де дуже поширена сполука “наруга над [чимось]”? Друге, очевидно. Я “наругу” не чув ніколи з уст журналістів, лише зара’, за повного й постійного калькування московської.

Коли має бути “розгрімлений”, тоді погром, погромити, погромний - “погрім”, “погрімити”, “погрімний”, але словники таких тям не знають.
Стосовно наруги, до чого тут московськість цього слова не втну, у нас є і наруга, і поруга, і просто руга без приростків (сл. Желехівського), чого московська не знає, бо це наше корінне слово. З уст журналістів я теж слова цього не чув (бо вони української геть не знають), а от з уст своєї баби і инших бабів чув у селі від дитинства. Так що тут Ви кріпко помиляєтесь.

Зможете знайти слово “погром” в надійному словнику? “Погромити” так і буде, бо знову ж таки, відритий склад (-гро/ми/ти). Журналісти користають “наруга” тому шо воно є в живій мові? Чи тому шо воно зустрічається в московській? Та ясна річ, шо через московську. Не суть, чи є корінь “руг” питомий (а він є питомий), чи ні, й чи слово “наруга” є в живій мові. В нашій живій мові, не заплямованій московською, зустрічаються десятки тисяч слів і виразів, які журналісти в житті не візьмуть до вжитку. Проте, “наругу” взяли? Те слово чути нині не через його українськість, а через наявність такого слова в московській. І байдуже, чи є “наруга” питоме, чи ні. Ганьба.

Якщо є погромити, погромище (збільш. до погро́м. у Грінченка), то звісно має бути і сам “погром”.
Словник Іваницького, Шумлянського 1918 р.
Словник Кримського.
Словник Ізюмова.
Словник Голоскевича.
Гадаю, що це є більш як надійні словники.
Те, що журналісти і не журналісти підганяють свою лексику під московську знайому, тут і спору нема.

В словнику Іваницького та Шумлянського “погром” як переклад моск. “погромъ” дано останім, п’ятим перекладом, після “руйнування”, “руїна”, “сплюндрування”, та “спустошення”. Було би широко вживаним, то його останім не давали. Це як дати московському “дерево” переклад українською як “дерево” в кінці списку перекладів. Звідки не бути певним, шо те слово не прийшло з московської? Всі ті решта словників вже видавалися за часів СРСР. І навіть Кримського. Московські слова, то пхали силоміць, то вони самі, природньо проникаючи, знаходили собі місце в українській мові. Не знаю чи на всі слова в тих словниках можна дивитися як на зразкову мову. Навіть словник Уманця та Спілки не дає “погром” серед перекладів московському “погро́мъ”.

Так. Має бути “розгрімлений”.

😳 Ceomou?

А хіба ні?

Я ж вам нарочито навів у Грінченка “погромище”, абись не казали за радянщину.
Зараз читаю словник Білецького-Носенка, у своїй передмові він пише, що зумисне не бере до свого словника слів, які є і в московській мові, аби не збільшувати його об’єм. Так само робили і по ньому, того часто бачимо дієслова, прикметники, збільшені та зменшені форми, а слова тотожного з московським нема. Тож залучаймо логіку.

А хіба ні?

A ceomou ay? *orz-gromy-en-o-s → ròzgromlên, *mye → /mʎɛ/ → /mlɛ/. Xuiba e pratuar +orz-grom-yl-en-o-s??

*mye → /mʎɛ/ → /mlɛ/.

Маєте рацію.

Пройшло два місяці і Гугл замінив переклад to lead з “лідирувати” на “вести”, a leader більше не “лідер”.

“Корпоративна комп’ютерна программа рекламного агентства” 🙈

Чому війна “громадянська”, а не “громадська”?

Як буде “принукати” у минулому довершеному часі?

Як буде “принукати” у минулому довершеному часі?

Дїєслово “бути” в минулї часї в тяклї всобї та числї + l-дїєприкмета дїеслова “принукати” в тяклї родї та числї.

Як буде “принукати” у минулому довершеному часі?

Дїєслово “бути” в минулї часї в тяклї всобї та числї + l-дїєприкмета дїеслова “принукати” в тяклї родї та числї.

Це як саме? Я не впевнений зі словом “принукати”. Треба доконаний вид.
Його …? звільнитися минулої неділі.

Це як саме? Я не впевнений зі словом “принукати”. Треба доконаний вид.
Його …? звільнитися минулої неділі.

Ай, моя хиба, там твар доконана виду йме бути — то є ‹принукнути›; твар ‹принукати› значить тривалу дїю. Та все проче є ги писав їм више.

Та в Вашім прикладї “He was compelled to resign last week.” не є минув доконан час, а пріст минув час або присут доконан час. Минув доконан час передує гиншї дїї в присутї часї або просту минулу часу. То би тут, у Вашім прикладї буде твар проста минула часу множини 3. всоби: “Принукну …”. Або в страднї тварї: “Принукнуто’го є [звільнитися — не вїм поки тякле слово] ту недїлю.”

Ай, моя хиба, там твар доконана виду йме бути — то є ‹принукнути›; твар ‹принукати› значить тривалу дїю. Та все проче є ги писав їм више.

Та в Вашім прикладї “He was compelled to resign last week.” не є минув доконан час, а пріст минув час або присут доконан час. Минув доконан час передує гиншї дїї в присутї часї або просту минулу часу. То би тут, у Вашім прикладї буде твар проста минула часу множини 3. всоби: “Принукну …”. Або в страднї тварї: “Принукнуто’го є [звільнитися — не вїм поки тякле слово] ту недїлю.”

То все ж, як буде доконаного виду?