Хотіла би обговорити проблематику створення новотворів.
Де проходить межа між словами, які вже давно засвоєні українською мовою, та тими, які досі вважаються запозиченнями й можуть бути замінені новотворами? Хотілося б зрозуміти логіку такого відбору: чи існують усталені критерії, чи враховується час запозичення (наприклад, до певного століття), чи вирішальними є інші чинники?
Буду вдячна за пояснення, посилання на відповідні рекомендації або обґрунтування цього підходу.
В ідеалі ми перекладаємо все, що почали черпати ще з давньоруських часів, окрім своїх назов. Але я собі гадаю, що мабуть є білше слів чи й префіксоїдів (які би могли в майбутньому стати повноцінними префіксами), абревіятур, які не слід перекладати.
У нас тут між собою немає якоїсь згоди, але можливо це і не потрібно: хтось хоче очистити мову лише від англійських запозичень (і на тому спасибі), хтось готовий іти далі: французька, німецька, грецька, італійська, останні років 300, до Котляревського. Окрема тема – запозичення зі слов’янских мов (попри всю нелюбов до росіян та поляків мені, на приклад, краще слов’янське слово, ніж латинське чи німецьке). Питання вами задане правильно, але відповіді в нас поки немає :)
Я ще додам, що я трохи змінив свою позицію щодо іншомовних слів (не таке це вже й зло), але тут я так само намагаюся перекладати на максимум, з особливим акцентом на московизми й полонизми, або хоча би адаптувати слово до нашої вимови, а не чужої.
Якщо запозичено з ЄС, США – норм.
З росії – змінити!
Ні, не “норм”.
Однозначно міняти з праслов’янської не має жодного глузду , оскільки дослідники ще не можуть цілковито підтвердити етимологію слова , крім того ще давньовкраїнську багато суперечок нащот черпанків ,тому далі давньоруської липше не йти , можливо зі розвитком розуміння основи нашої мови її доростки ,суть, мисліж творення , можно буде йти далі ,на даному часі липше зупинитися на цьому . Ще досі там гадають ,що ото халепа чи погано є черпанком , мисліжно же ,що ні .
Ще й потрібно розуміти ,що слов’яни були досить далеко від писемної частини світу ,й доки до нас це дійшло ,слов’янські мови були слабші банально ,що писемність дозволяє значно накопичувати й розвивати мову ніж не писемність . Тому на складніші розуміння в нас залишилися те ,що чужі дали як то космос ,математика ,фізика,нуль … .
нащот
щодо
липше
ліпше
зі розвитком
з розвитком
на даному часі
нині
липше
ліпше
краще
липше
ліпше
краще
Дванадцятку в щоденник! 🙌🏻 😀