Чи є у нас універсальнн слово що заомде замінити русицизм "зря"?

Чи є у нас універсальнн слово що заомде замінити русицизм “зря”? Бо у нас поки що є різні слова під різні призначення

Чи є у нас універсальнн слово що заомде замінити русицизм “зря”? Бо у нас поки що є різні слова під різні призначення

А навіщо нам ще один загальний уніфікатор? Наша мова багата синонімами. Навіщо її збіднювати до стадії москвинської мови? 🧐

Чи є у нас універсальнн слово що заомде замінити русицизм “зря”? Бо у нас поки що є різні слова під різні призначення

А навіщо нам ще один загальний уніфікатор? Наша мова багата синонімами. Навіщо її збіднювати до стадії москвинської мови? 🧐

Я не мав на увазі заміну сининімів, а мав на увазі щоб був крім них і універсальний

«Зря» не «русицизм», а праслов’янізм. Оно єсть од псл. zьrę «(марно) дивлячись», одміна од «зріти».

«марно»

Ні. У такій тямі, в якій його вжвають у нас, то таки московщина.

Чи є у нас універсальнн слово що заомде замінити русицизм “зря”? Бо у нас поки що є різні слова під різні призначення

Дарма, даремно, дурно

Бо у нас поки що є різні слова під різні призначення

Cyto tuimy xotiete recti?

«Зря» не «русицизм», а праслов’янізм. Оно єсть од псл. zьrę «(марно) дивлячись», одміна од «зріти».

ЕСУМ: запозичення з російської мови; р. зря, [здря] походить від псл. zьrę «(марно) дивлячись», дієприкметника теп. ч. від zьrěti «дивитися». Праслов’янське, але розвинулося у сучасному значенні в російській, а не у нас

Праслов’янське, але розвинулося у сучасному значенні в російській, а не у нас

Думаєте, мя то колишить? У мене оно розвинуло ся напряму з прасловянськи’йи; то, що у деяких оно розвинуло ся з інших джерел — не мої «клопоти». А гадати на кавовій гущі я не збираю ся; ба більше, не маєть практичнойи потреби.

У мене оно розвинуло ся напряму з прасловянськи’йи; то, що у деяких оно розвинуло ся з інших джерел — не мої «клопоти». А гадати на кавовій гущі я не збираю ся; ба більше, не маєть практичнойи потреби.

Цього слова немає в українських словниках ні в нових, ні в старих, що тільки підтверджує слова ЕСУМу

Цього слова немає в українських словниках ні в нових, ні в старих, що тільки підтверджує слова ЕСУМу

https://r2u.org.ua/s?w=зря&scope=all&dicts=all&highlight=on
«
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Обду́мавный, но = обду́маний, обмірко́ваний, но і т. д., з розва́гою. — Се треба зробити не зря, а з розвагою. С. Л.
»

https://r2u.org.ua/s?w=зря*&scope=all&dicts=all&highlight=on

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Зря –

1. (наугад) навмання́, навмани́[а́], навманці́, (диал.) з(д)ря. [Пішо́в собі́ куди́сь здря (Март.)];
2. (напрасно) ма́рно, да́рма, надаре́мно, ду́рно, пу́сто-ду́рно, назря́, здря;
3. (опрометчиво) необа́чно, неогля́дно.

Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору
Зря, зазря –

1. (наугад) навмання́, навмани́, навмана́, навманці́, наосліп, (диал.) зря, здря;
2. (напрасно) ма́рно, ма́рне, да́рма, да́рмо, надаре́мно, надаре́мне, ду́рно, по-пусто́му, пу́сто-ду́рно, назря́, здря;
3. (опрометчиво) необа́чно, неогля́дно, дарма, даремне, нада́рмо, марно, дурно, по-дурному:
   • говорить зря – говорити дарма; без діла говорити;
   • зачем зря говорить – наві́що (на́що, чого́) по-пустому говорити;
   • зря потерять время – марно (марне, дарма, даремно, даремне, дурно) згаяти (витратити, змарнувати, промарнувати) час;
   • зря тратить деньги – даремне (марно, дурно, по-дурному) тратити (витрачати) гроші; марнотратити (розтринькувати) гроші;
   • куда зря – куди попало (куди луча, куди очі); навмання;
   • не зря – не дарма, не даремно, не марно, не дурно;
   • ну, это уж зря! – ну, це вже за́йве!;
   • почём зря – ні за що; даремно; як попало; (вовсю) щосили, щодуху.
   [Пішо́в собі́ куди́сь здря (Март.). Нам обом треба було обійнятися в цій кімнаті, начхавши на всі великі думки в незвіданій далечі, як і на всіх людей, що, звабившись ними, змарнували свої літа, на всіх шанованих і фанатичних дурнів, які прагли ощасливити світ маніакальними ідеями, на всіх, хто пригнічував нас власною жертовністю, на заклик того недосяжного й претензійного життя (Олесь Кульчинський, перекл. О.Памука)]. Обговорення статті.

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Зря – зо́палу, нао́сліп.