Надлишок афіксів у сучасній літературній мові

Невідомий користувач

Шановне товариство, що Ви думаєте про наявність зайвих афіксів в українських словах, які трапляються в сучасних словниках.
Цитую вибрані уривки коментарів користувача @"אלישע פרוש" за 12 січня 2020 року під перекладом "поворо́зка" слова "шнур": https://slovotvir.org.ua/words/shnur#t25961

И я в словниках богато що бачу. Коли словники дають кілько різних слів за ту саму тяму, я звичайно волю найстисліше. Ті всі по-, спро-, за-, -ка, -ов-иця й прочі вагони дуже часто суть просто пустий тяжар на слові в руській мові, який не сприйайе спромозі конкурувати з тою же ягельською. Та й з вятською. Для мене є важливо, аби руська була функційна, пружна, сильна, годжа до шибу ділового, сучасного, а не тільки до пісень. Там, де "по-" чи йакий инший чепінь є при дїлї - йа'м' обома рукама про. Та перед тим треба питати себе - що даний чепінь у тім слові значить? Взяти оте "запрошувати". Словники руські дають і слово "просити" в значенні "запрошувати" ("ласкаво просимо"!), а ще "звати". То нащо є там оте "за-…-ува-", коли й без того "просити" передайе те, що треба? Богатство то не є.
…В ЕСУМ (з посиланнями на йинші словники) найдете безліч красних стислих/струнких слів, нині, жаль, не в ході, місто йаких у ході суть сяжисті ( ≈ "довгі") твари з зайвими чепіньми, що дуже мудять ("уповільнюють") дачу дум; рівніте: далити : видаляти, даліти : віддалятися, близити : наближати/наближувати, близіти : наближатися/наближуватися, лучити : сполучати/сполучувати, висити : підвищувати, мил : помилка, милити : вводити в оману, миліти : помилятися, га́да́ : здогад/припущення/питання/проблема, ясувати : з’ясовувати, тякти : натякати/здогадуватися/звертатися/наводити на думку, містити : розміщувати/вміщувати, стати : вистачати, бути : перебувати/знаходитися/відбуватися, тягти : відноситися/належати, боронити : забороняти, вертати/вернути : повертатися/повернутися, ба́кати : звинувачувати/обвинувачувати/висувати обвинувачення, винити : звинувачувати/обвинувачувати/бути причиною/спричиняти, пинити : зупиняти/перешкоджати, пятити : перешкоджати, путити : напучувати/наводити на шлях/наставляти, волити : надавати перевагу/обирати, ширити : поширювати, ширіти : поширюватися, пад : занепад, пази́ти : спостерігати/бути уважним/пильнувати, тінити : затінювати, тьмити : затемнювати, двичи : підіймати, лютіти : розлючуватися/розлютитися, рядити/стройити : влаштовувати/розташовувати, дивити : дивувати, рівнити : порівняти/порівнювати, вадити : заважати, харити : прибирати, прятати : прибирати, ховати : виховувати/відгодовувати/приховувати/оберігати, кутати : оберігати/загортати/господарювати, щадити/щадіти : заощаджувати/економити, йистї : дійсно/справді, йистити : запевняти (ще й полонізм!), правдити : виправдовувати, чути : відчувати/чути, чутити : відчувати, користати з (чого) : використовувати/користуватися, старати : здобувати/влаштовувати/піклуватися, яти (йме) : збиратися (що робити), йти : збиратися (що робити), чепати : стосуватися/займати/цікавити, рупити : цікавити/бути зацікавленим/інтересувати, мога : спроможність/можливість, дарок/дара : подарунок, крятати : розпоряджатися/влаштовувати/обертатися, ганути : здогадуватися/спадати на гадку, кро́мити : відокремлювати, різнити : розрізняти, сулити : обіцяти (ще й лядське!), вабити : приваблювати, надити : принаджувати/навнаджувати/гартувати/загартовувати, калити : гартувати/загартовувати, ме(д)жити : розмежувати/розмежовувати/відмежувати/відмежовувати/обмежити/обмежувати, копити : накопичувати/нагромаджувати, глотити : товпитися, громи́ти/громоти́ти/грома́дити : нагромаджувати/накопичувати/навантажувати тощо.

אלישע פרוש

Що я думаю про се, я вже писав доволі ясно. Та й слово "зайвих" у Вашім, Ярославе, питанні вже саме наводить на ясні висновки. :)

Карл-Франц Ян Йосиф

Гадаю, тут кожне слово треба дивитись окремо.
Деякі форми стали надто простими, як слово "лице" проти більш високого "обличчя".

Vadik Veselovsky

Треба теме перейменувати у Бідність Словотворчих Механізмів СУМ, тобто афіксів замало. І взагалі в українській мові важко не задумуючись продукувати нові слова, як це наприклад можливо у англійській та німецькій.

Тому треба і афіксів більше і методів створювати багатокореневі слова, без зв'язуючого баласту будь ласка.

אלישע פרוש

Треба теме перейменувати у Бідність Словотворчих Механізмів СУМ, тобто афіксів замало. І взагалі в українській мові важко не задумуючись продукувати нові слова, як це наприклад можливо у англійській та німецькій.

Тому треба і афіксів більше і методів створювати багатокореневі слова, без зв'язуючого баласту будь ласка.

На засоби словотвору є руська (українська) мова дуже богата. Питання є не в "задумуючись / не задумуючись" – глузд ище ник не рушив, либонь. И ягельські чи німецькі слова не в пустих головах яглянських чи німецьких, либонь, виникли.

Проблема надлишку чепенів у руській мові є в тім, що за їх зайвого громадження в слові, зокрема коли такий чепінь не мінить истоту того, що значить сам корінь слова, а йно вторить чи тінить товк корене, тоді чепінь губить раз (силу, виразність) свойого товку. Напр., у тварі нагромаджувати чепінь на- нич истоті товку слова не дає, сам бо корінь громад- уже несе товк "копи, купи", а тема *-и- інфінітива значить кавзативність (чинити/творити що/кого яким), тому ціло стане твару громадити. У тварі зменшуватися є зайвий передчеп з-, суть бо товку творить сам пень *менш- => "чинити/творити/діти меншим", "стати/ставати меншим", та займя "ся" є зайве, дію бо стану чи міни стану творить тема *-ѣ- (по /ч, ж, ш/ в чиннім письмі: "а"): мьншѣти "меншати" й значить "зменшуватися", ино меншати є де стрункіше, стрійніше, творить бо його рівно тілько частий (частей) слова, кілько є передати суть слова, ни більше, ни менше.
Є мінити (Слід/Треба мати на увазі), що говоримо ми [цілими] реченнями – не кремими словами – й одино слово впливає на товк иншого слова в реченні. То є полісемія (многотовк). На пр., дієслово стати може значити "вистачити/вистачати, бути достатнім" з додатком у родовім паді (кого/чого?) чи з інфінітивом ("хліба не стане", "стало наймати плуга", "ледве снаги стане/стає", "Я не знаю, чи багато його напікати? — Щоб стало, — одказав він (Панас Мирний), "Їздячи по чужих краях, Мільтон бачив багато такого, що стало йому на весь вік згадувати" (Леся Українка)), зо словами в підметі, що значать подію, стати/ставати може значити "відбуватися/відбутися, трапитися/траплятися" (ражене для лядського odbywać się): "Що там за сильний ярмарок став у тому Довгопіллі! Куди нашому! І в слід не вступить" (Нечуй-Левицький), "Щочетверга там ярмарок ставав" (Максим Рильський), "Є ще десь у степу шмат «панської» землі (як революція стала — з комітету дали), і на ній зараз хвилюється жито й пшениці ярої смужечка" (Андрій Головко), з "на/в (у)" та словами тям "роботи, служби й по д." стати/ставати значить "влаштуватися/влаштовуватися/найнятися/найматися (на роботу, куди)": "Він став у службу, заробив грошей, купив хату" (Панас Мирний), з "за (кого)" значить "захищати, виступати на захист кого, за кого": "При спорах про Ваші книжки та ідеї молоді наші українці ставали за Вас проти старих, і то часом досить гостро" (Леся Українка), "Він наш. Покинув службу лиш через мене, він став за мене, тоді як другі…" (Михайло Коцюбинський), з "на (чім)" стати значить "стверджувати, висловлювати, відстоювати (думку, позицію тощо), з тяги з товком ціни (кілько чого) стати значить "коштувати": "Сімдесят карбованців весілля стало", "Труда великого се діло стало", тощо.

Daniel Daught

Зацитую Пішту, але з чого взяли що мова має бути тонка струнка дівка кобітанська ось гишпанська мова неструнка, але кожне речення як пісня, коли дівчина в серіалі свариться аж за душу приємно. усе їх De generación en generación las generaciones se degeneran con mayor degeneración воно бляха ах*єнне!
До біса стислість, довгі речення зробили іспанську мову впізнаваною і крутою