Безперечно, є величезна необхідність перекладу нових слів-заброд, тих, що прийшли 500- років тому. Але що робити з тими, що вже міцно вкоренилися, найчастіше німецькими? Не знаю, чи це доречне порівняння, та все ж: давні труї (віруси) є невід’ємною частиною ДНК людини, що, зокрема, допомагає боротися з новими.
У нас є слова, наприклад, “скло”, “вага”(=>“повага”, “важити”, “увага”, “вважати”, “важливий”, “заважати” тощо), “промінь”, “рада”, можливо “осел”, “думати”. Які /мислі /честуваної спільноти?
Для будь-яких черпаних слів буде незайвим знайти питомий відповідник, хоча б як сутямок. А вживати його чи ні - то вже особисте рішення.
Безперечно, є величезна необхідність перекладу нових слів-заброд, тих, що прийшли 500- років тому. Але що робити з тими, що вже міцно вкоренилися, найчастіше німецькими? Не знаю, чи це доречне порівняння, та все ж: давні труї (віруси) є невід’ємною частиною ДНК людини, що, зокрема, допомагає боротися з новими.
У нас є слова, наприклад, “скло”, “вага”(=>“повага”, “важити”, “увага”, “вважати”, “важливий”, “заважати” тощо), “промінь”, “рада”, можливо “осел”, “думати”. Які /мислі /честуваної спільноти?
Мені цікаво, чому слова “думати”, “скло” і “осел” є запозиченнями?
Безперечно, є величезна необхідність перекладу нових слів-заброд, тих, що прийшли 500- років тому. Але що робити з тими, що вже міцно вкоренилися, найчастіше німецькими? Не знаю, чи це доречне порівняння, та все ж: давні труї (віруси) є невід’ємною частиною ДНК людини, що, зокрема, допомагає боротися з новими.
У нас є слова, наприклад, “скло”, “вага”(=>“повага”, “важити”, “увага”, “вважати”, “важливий”, “заважати” тощо), “промінь”, “рада”, можливо “осел”, “думати”. Які /мислі /честуваної спільноти?
Мені цікаво, чому слова “думати”, “скло” і “осел” є запозиченнями?
Див. походження, є ж чимало словників
Безперечно, є величезна необхідність перекладу нових слів-заброд, тих, що прийшли 500- років тому. Але що робити з тими, що вже міцно вкоренилися, найчастіше німецькими? Не знаю, чи це доречне порівняння, та все ж: давні труї (віруси) є невід’ємною частиною ДНК людини, що, зокрема, допомагає боротися з новими.
У нас є слова, наприклад, “скло”, “вага”(=>“повага”, “важити”, “увага”, “вважати”, “важливий”, “заважати” тощо), “промінь”, “рада”, можливо “осел”, “думати”. Які /мислі /честуваної спільноти?
Мені цікаво, чому слова “думати”, “скло” і “осел” є запозиченнями?
Див. походження, є ж чимало словників
ЕСУМ усі ці слова подає з праслов’янської мови.А ритися по словниках, шукати “правильну” форму слова, намагаючись знайти хоч якийсь натяк на “запозичення”, котре здається цілковито питомим, не здається мені вартим часу й хорошим засобом переконання.
Однак на дозвіллі я все-таки подивлюся, дякую за інформацію.
Безперечно, є величезна необхідність перекладу нових слів-заброд, тих, що прийшли 500- років тому. Але що робити з тими, що вже міцно вкоренилися, найчастіше німецькими? Не знаю, чи це доречне порівняння, та все ж: давні труї (віруси) є невід’ємною частиною ДНК людини, що, зокрема, допомагає боротися з новими.
У нас є слова, наприклад, “скло”, “вага”(=>“повага”, “важити”, “увага”, “вважати”, “важливий”, “заважати” тощо), “промінь”, “рада”, можливо “осел”, “думати”. Які /мислі /честуваної спільноти?
Мені цікаво, чому слова “думати”, “скло” і “осел” є запозиченнями?
Див. походження, є ж чимало словників
ЕСУМ усі ці слова подає з праслов’янської мови.А ритися по словниках, шукати “правильну” форму слова, намагаючись знайти хоч якийсь натяк на “запозичення”, котре здається цілковито питомим, не здається мені вартим часу й хорошим засобом переконання.
Однак на дозвіллі я все-таки подивлюся, дякую за інформацію.
Див. пильніше на с. 144, 218, 276
Мені цікаво, чому слова “думати”, “скло” і “осел” є запозиченнями?
Slova na ‹doum-› ouge docazano e pitomo; v. SISM V, 154-156: *dumati.
ヤネズロズミーヴ、シチョツェザスロ゚ヴヌーク
우으, 마부티, 가다예테 쓰ㅊ어 카타카나 예 프터미싸 들라 웈라이인시거이으 머우으 니제 크릴리자?
ヴ
“ヴ” є /v/, нє /β, w/.
