Треба вилучати дурню на зразок “крашанка” як запозичення, бо це наше питоме слово!
Треба вилучати дурню на зразок “крашанка” як запозичення, бо це наше питоме слово!
Треба вилучати дурню на зразок “крашанка” як запозичення, до це наше питоме слово!
Яке ж воно наше питоме якщо походить від московитськокого крашенка? В українській мові не красять, а фарбують яйця, до того ж українською є галунка
Фарбують, фарба – це навiть не слов’янськi слова! Досить знищувати нашу мову! Ляхи знищували, москалi знищували, а тепер i самi вiд дурости радi знищувати?
Нашi предки в домовинах вiд сорому перевертаються!
Учiть рiдну мову, не пишiть дурнi!
У Грiнченка знаходимо:
Кра́ска, -ки, ж.
Кра́шанка, -ки, ж.
Окрашенное пасхальное яйцо. На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками. Шевч. 461. Де той у Бога великдень, а він уже із крашанками! Ном. № 2619.
2) Яйцо вообще. КС. 1891. V. 191. Низом у крашанки буде жовток, а верхом буде лушпайка. Ком. І. Ум. Кра́шаночка. Мнж. 47.
Це який дурень вигадав, що крашанка – не украïнське? Чи своïми руками радi знищити рiдну мову на радiсть ворогу?
Крашанка, красити – вiд краса. Це слово москвини у нас запозичили!
https://goroh.pp.ua/Етимологія/крашанка
Крашанка, красити – вiд краса. Це слово москвини у нас запозичили!
https://goroh.pp.ua/Етимологія/крашанка
Москвинська мова має основою староболгарську, то там вони його й запозичили, а не у нас, у нас вони його не могли запозичити, бо в нас яйця не красять, а фарбують, чи то навіть галунять. Не розумію чого ви так причепилися до москвинських слів? Звичайне суржикове слово видаєте за українське. Крашанка ніяке не краса, краса то писанка, а крашанка то коли ледачий і ледачишся писанку написати, тож ніякої краси там немає, просто фарбоване яйце
Фарбують, фарба – це навiть не слов’янськi слова! Досить знищувати нашу мову! Ляхи знищували, москалi знищували, а тепер i самi вiд дурости радi знищувати?
Нашi предки в домовинах вiд сорому перевертаються!
Учiть рiдну мову, не пишiть дурнi!У Грiнченка знаходимо:
Кра́ска, -ки, ж.
- Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II.
- Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки… Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189.
- Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. Ум. Кра́сочка.
Кра́шанка, -ки, ж.
Окрашенное пасхальное яйцо. На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками. Шевч. 461. Де той у Бога великдень, а він уже із крашанками! Ном. № 2619.
2) Яйцо вообще. КС. 1891. V. 191. Низом у крашанки буде жовток, а верхом буде лушпайка. Ком. І. Ум. Кра́шаночка. Мнж. 47.Це який дурень вигадав, що крашанка – не украïнське? Чи своïми руками радi знищити рiдну мову на радiсть ворогу?
А ми тут яку мову розвиваємо слов’янську чи українську? Якщо ви волієте розвивати слов’янську мову, то ви не на той ресурс заходите, бо тут займаються розвитком української мови, а не слов’янської. Українська мова складається не лише зі слов’янських слів, давайте нищіть мову, перекладайте кавуни, килими, гарбузи вони ж не слов’янські
🙈🙈🙈
У людини точно проблеми з головою.
З –заум!
🙈🙈🙈
У людини точно проблеми з головою.
З –заум!
Ти не людина, в тебе проблеми не з головою, а з чіпом у голові котрий москвини вставили
Я не знаю, хто i який чiп вам вставив, бо там узагалi щось зле з головою 🤔😂😂😂
До речi, а чого це ви/ти мовчите щодо перекладу слова “прапор”?
“Украïнопитомний” неслов’янський ви наш
Я не знаю, хто i який чiп вам вставив, бо там узагалi щось зле з головою 🤔😂😂😂
До речi, а чого це ви/ти мовчите щодо перекладу слова “прапор”?
“Украïнопитомний” неслов’янський ви наш
Я українські слова не перекладаю, тому й мовчу
Я українські слова не перекладаю, тому й мовчу
Та у вас, що не украïнське, то московiзм. А що не польщина (нiмецькi, латинськi слова, що прийшли через посередництво пол.), то питоме украïнське 🤦♂️
Крашанка, повар, краска, варення - питомi слова, не запозичення! Прошу модераторiв звернути нарештi на це увагу й вилучити бздури
П. С. Також пiдроблення - теж питоме слово
Це в якій такій губернії московської федерації повар стало українським словом?
А коли мова про варення тоді треба поставляти питання - ви про ва́рення (води, мармеладу, яєць, будь-чого) чи про солодкі перетерті ягоди та овочі? Бо коли друге, то їх називати варенням одначе, що жарену яєшню називати словом “смаження”.
А крашанка та краска так цілком наші рідні споконвічні східноукраїнські слова.
Це в якій такій губернії московської федерації повар стало українським словом?
Вам виднiше 😁
Це комплекс меншовартости - думати, що все украïнцi запозичували або калькували у москвинiв
Повар - питоме слово. Бо як тодi украïнцi називали людину, що варить ïcти?
Кухар - нiмецьке, прийшло десь з 18 ст.
Сокач, сокальник - ст.-слов., також старомосквинське.
Найкращий городський повар мусувався [возився] два дні, поти виліпив те диво [торт з морозива]. (Панас Мирний)
Прокіп Гордійовнч біля вогнища – хлопчик на побігеньках у буркотливого повара. І бігає він радо, наперед смакуючи міцну і духмяну щербу. (Ю. Мушкетик)
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.
Читайте класику, не будете вигадувати дурнi!
Це в якій такій губернії московської федерації повар стало українським словом?
Вам виднiше 😁
Це комплекс меншовартости - думати, що все украïнцi запозичували або калькували у москвинiвПовар - питоме слово. Бо як тодi украïнцi називали людину, що варить ïcти?
Кухар - нiмецьке, прийшло десь з 18 ст.
Сокач, сокальник - ст.-слов., також старомосквинське.Найкращий городський повар мусувався [возився] два дні, поти виліпив те диво [торт з морозива]. (Панас Мирний)
Прокіп Гордійовнч біля вогнища – хлопчик на побігеньках у буркотливого повара. І бігає він радо, наперед смакуючи міцну і духмяну щербу. (Ю. Мушкетик)
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.Читайте класику, не будете вигадувати дурнi!
Комплекс меншовартости, це не розвивати українську мову, не робити її неповторною, стовбичити на місці боячись відірватися від москвинів.
Комплекс меншовартости, це не розвивати українську мову, не робити її неповторною, стовбичити на місці боячись відірватися від москвинів.
Комплекс меншовпртости – це постійно озиратись на сусідів, дивитись, а що там у них, чи є щось подібне у них, а чи, може, відмовитись від рідного, бо сусіди це загарбали. Боятися, тікати й скиглити - комплекс хохла-малороса.
Мета самостійного, свідомого українця - робити своє, не звертаючи увагу ні на кого. Забирати своє, не віддавати на поталу рідне, не цуратися питомого, навіть, якщо воно дещо призабуте. Ну, й звичайно придумувати щось нове, щоб замінити якийсь чужослів, якщо нема свого старого відповідника. Не бути довбойолопом, тобто не боятися того, що схоже на сусідське, якщо воно не черпане у сусідів.
Комплекс меншовартости, це не розвивати українську мову, не робити її неповторною, стовбичити на місці боячись відірватися від москвинів.
Комплекс меншовпртости – це постійно озиратись на сусідів, дивитись, а що там у них, чи є щось подібне у них, а чи, може, відмовитись від рідного, бо сусіди це загарбали. Боятися, тікати й скиглити - комплекс хохла-малороса.
Мета самостійного, свідомого українця - робити своє, не звертаючи увагу ні на кого. Забирати своє, не віддавати на поталу рідне, не цуратися питомого, навіть, якщо воно дещо призабуте. Ну, й звичайно придумувати щось нове, щоб замінити якийсь чужослів, якщо нема свого старого відповідника. Не бути довбойолопом, тобто не боятися того, що схоже на сусідське, якщо воно не черпане у сусідів.
Ви не робите своє, ви тупо зациклились на москалізмах і вважаєте їх своїми рідними словами. Але для української мови жодна инша мова не несе стільки небезпеки, як це штучне твориво Юрія Крижанича.
Ви не робите своє, ви тупо зациклились на москалізмах і вважаєте їх своїми рідними словами. Але для української мови жодна инша мова не несе стільки небезпеки, як це штучне твориво Юрія Крижанича.
Що ви маєте на увазі? Що для вас “москалізми”, і наведіть приклади “штучного творива Юрія Крижанича”.
От я бачу, що москвинський чип зі своєї голови ви не витягли, бо “тупо” – це якраз “москалізм”