Вилучити дурню

Навіщо Ви тут?

Стрічне питання. Я дещо в не второпаю, як деякі люди, що вже не перший рік ту сидять, узагалі ничому не навчилися.

вкрайинськойи

Чи можете надати приклади, де тре писать -йі-?

Я тут багато чого навчився. Творити слова за відомими моделями, шукати слова в словниках (але не так аж «працювавти зі словниками», як Роман розписував, на те терпіння не вистачає), краще пояснювати свою думку… Переконувати когось у цьому не бачу глузду.

Я тут для того, щоб виправити ґанджі в мові, створені комуняками, москалями, польською неволею та нашими дурниками, що без розбору тягнуть до мови все, що попаде під руку. Ну й щоб збагатити словниковий запас та інші сторони знання мови.

Я не прийшов сюди творити штучну мову, якою між собою 4 людини будуть спілкуватися (я був би 4-им, за тим, що бачу).

Ище додам, що ми реаньимуємо мову зі скаліченого стану, закладаємо воснову про нову добу життя вкрайинськойи. Біда є ба й не в самім черпанні, а в упливі лядськойи та в’ятськойи. 

Про вплив згоден. Я нещодавно трохи писнув про це на фейсбуці в контексті англійської. Москальський вплив у мисленні й мовленні багатьох людей теж очевидний. Це біда, з якою треба боротися. Успіху нам у цьому (звісно, поза межами Словотвору теж).

Що ж до Вашого погляду на пуризм, то це радше футуризм. Мовний футуризм. Читав якось мудрагельські припущення про те, скільки відмінків зникнуть з української, та що ще. Роман уже писав про хибність намагань абсолютизувати закономірності, не буду повторювати. А я вже написав, зумисне запозиченим «що занадто, те нездраво», що думаю про намагання «перккласти» всі запозичення. Пропоную почитати Ірину Фаріон (скажімо, «Англізми і протианнлізми»).

Я хочу просто почистити мову від більшости непитомо руських слів, конструкцьий и фраз, коли й це буде гальтернатива, а не повна заміна. Що ж до чужих коренів, то я цілком за пристосування йих до нашойи фонотактики, за метатези, протез, за всічіння надто довгих: Hagrid → Ғагрьид, smartphone → смархвон, notebook → новт, futurism → хвутуризем тощо. 

 Роман уже писав про хибність намагань абсолютизувати закономірності, не буду повторювати.

Перечить тому, як фундаментально працюють живі людські мови. 

В мене же це все сильно рупить .
Послухати як звучить по чистомовному.
Викинути всі чужоземні слова які не відповідають нашій вимові.
З слова здогадуватися, що воно значить без вивчення ще п’яти -шести допоміжних мов .
Розширити свій словниковий запас .
Почати звучати, як в майовничих старих писаннях з оковиркою .
Зрозуміти  філософію слів, як слово виникло з того чи йиного кореня в друге .
Поглиблене занурення в справу дозволяє набагато легше  вивчати гинші мови .

> \> Нащо писати йі? Це ж ± правопис 2019\, тільки  невеличкі зміни\. 
>
> Та вот гадаю чому не можна взять ‘ї’ замість ‘йи’ по голосні?

https://slovotvir.org.ua/users/carolina-shevtsova
Agy tepervy ino’smi vidieu ysõ Vachõ izmiencõ, to œdpoviemy na yõ. 
Yz perédcha, roussca móuva ròzlõciaié meidj /ji/ ta /jɪ/. 
Yz toho, /ji/ mogé izteajati: 
1) * ē ci *oy, otge → [j]+ |i͡e| → PN. /ji͡e/, PD.-ZX. /jiː/ — ysõduige teaghnõty i |ji͡e| otuicenuix primeiten, zaimén ci cislen u rodovie odinicyna; 
2) * e peréd slovomy * y: |je͡i| → PD.-ZX. /ji(ː)/, u beznagolósie tacoge [je(ʲ)], PN. /ji͡e/, u beznagolósie [je], uclioucyno daten odinicyna geonotui otuicenuix primeiten ci zaimén; 
3) po ynie golósnie, * /j+oje/ → * /jyje ~ jyji/ → * [jy͡i ~ jɥi] → /•ji/ — otuicena primeitna, imenoualen (padeij) bœilne (cislo). 

Pricladui na /ji/ 1): 
/ˈjiːstɪ/, /jiːm/ (PD.-ZX.), /ˈji͡estɪ, ˈji͡esti/, /ji͡em/ (PN.) — ‹iesti, iemy›́(dielotvœrna pravopisy bóugariçeiõ: ‹їсти; їм›), /ˈjiːzdɪtɪ; ˈjiːxatɪ/ (PD.-ZX.), /ˈji͡ezdɪtɪ ~ ˈji͡ezditi; ˈji͡exatɪ ~ ˈji͡exati/ (PN.) — ‹iezditi, iexati› (dielotvœrna pravopisy bóugariçeiõ: ‹їздити, їхати›), a tacoge: /taˈkoji ~ tɑˈkoji/ — ‹tacoie› (dielotvœrna pravopisy bóugariçeiõ: ‹такої›). 

Pricladui na /ji/ 2): 
/jim/ (PD.-ZX.), /jem/ (PN.) „(on, after, by) him/it“ — ‹yeimy› (dielotvœrna pravopisy bóugariçeiõ: ‹їм›); /jiˈʒak/ (PD.-ZX.), /jeˈʒɑk/ (PN.) — ‹eijac› (dielotvœrna pravopisy bóugariçeiõ: ‹їжак›), a tacoge: /swoˈjij, ˈswojij/ (PD.-ZX.), /swoˈji͡ej, ˈswojej/ (PN.) — ‹svoyeiy› (dielotvœrna pravopisy bóugariçeiõ: ‹своїй›). 

Pricladui na /ji/ 3):
/swoˈji ~ ˈswoji/ — ‹svoyœi› (dielotvœrna pravopisy bóugariçeiõ: ‹свої›). 
 
A /jɪ/ izteajaié, he pràvilo: 1) * y po ynie golósnie + * i, 2) * y- zaimena „them“ + * |•ix/ rod. bœl.; 3) pœd nagolósomy, * i-, * ey-, * y- → |i•| poceatcou yna slova. 

Pricladui na /jɪ/ 1): 
/stoˈjɪtʲ ~ ˈstojɪtʲ, stoˈjɪmo ~ ˈstojɪmo/ (PD.-ZX.), /stoˈjitʲ ~ ˈstojitʲ, stoˈjimo ~ ˈstojimo/ (PN.) — ‹stoïty, stoïmo› (dielotvœrna pravopisy bóugariçeiõ: ‹стоїть, стоїмо›). 

Pricladui na /jɪ/ 2): 
/jɪm/ (PD.-ZX.), /jim/ (PN.) „them“ — ‹yim› (dielotvœrna pravopisy bóugariçeiõ: ‹їм›), /jɪx/ (PD.-ZX.), /jix/ (PN.) — ‹yix› (dielotvœrna pravopisy bóugariçeiõ: ‹їх›). 

Pricladui na /jɪ/: 
/ˈjɪstɪna/ (PD.-ZX.), /ˈistɪna, ˈistina/ (PN.) — ‹istina› (dielotvœrna pravopisy bóugariçeiõ: ‹істина›). 

He vidimo, mogé bouti i peréxœd yz /jɪ/ u [ji]. Ba, po govoriex, e i peréd yz |ji͡e| → /ji/ u [jɪ], i u [i] bez [j•] (por., na pr., „podœilske“: [ˈi(ː)stɪ] = /ˈjiːstɪ/), ci |ji| → /jɪ/ → /ɪ ~ i/, tacoge bez [j•] (por. ‹Vohiny› /ˈβ̞oɦɪnʲ/ ← ‹Voyiny ~ Voïny› [ˈβ̞o.ɪnʲ] ← /β̞ojɪnʲ/, * Voy-in-y; dielotvœrna pravopisy bóugariçeiõ: ‹Вогинь›). Ale, zveagymeinna rœzniça meidj yimi e, ponevagy tœi peréxodui ne sõty odinacovui. 

Iesce yacui pricladui ic rœzniçie meidj /ji/ proti /jɪ/: ‹poïty› /ˈpojɪtʲ/, ‹poïte› /pojɪˈtɛ/ : ‹poiet’› /poˈjit(ʲ)/, ‹poiete› /poˈjitɛ/, ‹doïty, doïte, doïmo› /ˈdojɪtʲ ~ doˈjɪtʲ ; ˈdojɪtɛ ~ dojɪˈtɛ ; ˈdojɪmo ~ dojɪˈmo/ proti ‹doiet’ / doiete› /doˈjit(ʲ), doˈjitɛ/, ‹doiemo› /doˈjimo/ „let’s milk“ a tacoge /ji/ u ‹doiemo› /dojiˈmo/; /jɪ/ u ‹bezcrayuy› /bɛz.ˈkraj.ɪj/ proti /ji/ u ‹bezcrayeiy› /bɛz.ˈkraj.ij/.