Музей, але акваріум; геній, але нотаріус…
Чи стоїть позбуватися цих закінчень? Якщо так, які перетворення над словами слід зробити?
Музей, але акваріум; геній, але нотаріус…
Чи стоїть позбуватися цих закінчень? Якщо так, які перетворення над словами слід зробити?
Нотар навіть є, наприклад в r2u тільки він, та й акварій ніби рідко буває. Ще оазис-оаза і генезис-генеза мабуть теж до цього. Здається так, в українській частіше без них. Хоча це гадаю не таке важливе завдання — щось таке зрівнювати, якщо є поширені слова тільки з цими кінцями
Музей, але акваріум; геній, але нотаріус…
Чи стоїть позбуватися цих закінчень? Якщо так, які перетворення над словами слід зробити?
Слова з цими суфіксами іншомовного походження, тому вони зникнуть при заміні іншомовних слів питомими.
»Музей, але акваріум; геній, але нотаріус…Чи стоїть позбуватися цих закінчень? Якщо так, які перетворення над словами слід зробити?«
Певно, слід відкидати — в давнину черпаючи з греччизни чи латини зазвичай тих закінчень відкидали відповідно до правила відкритого складу. А потім, після падіння надкоротких, за традицією. Порівняймо: Євген (< гр. Εὐγένιος), Василь (< гр. Βασίλειος), Гервась (< гр. Γερβάσιος), апостіл (< гр. ἀπόστολος), янгол (< гр. ἄγγελος), ипостась (< гр. ὑπόστασις), монах (< гр. μοναχός), феврар, януар, марот тощо
Oba bo tvara u lat. — i ovui na ‹•ius›, i na ‹•ium› — sõty perviesno primeitna iména, œdpoviedaiõtchi, uzgleadno, puitagnou ‘yac?’ — m.r., ta ‘yaco?’ — n.r., iz rœzniçeiõ oge tvarui m.r. na ‹•ius› znaceaty osobui, a ovui n.r. na ‹•ium› rieci. U rous. m. e teaclui rieci tvoreno u g.r. — na ‹•iça›, incoli u m.r. na ‹•eç, •(ov)ic, •n•ic›, a osobui m.r. na ‹•(ov•, •sc•)•ic, (•ov•)•eç›, iz ‹•iça› pro geonotõ.
> »Музей, але акваріум; геній, але нотаріус…Чи стоїть позбуватися цих закінчень? Якщо так, які перетворення над словами слід зробити?«
>
> Певно, слід відкидати — в давнину черпаючи з греччизни чи латини зазвичай тих закінчень відкидали відповідно до правила відкритого складу. А потім, після падіння надкоротких, за традицією. Порівняймо: Євген (< гр. Εὐγένιος), Василь (< гр. Βασίλειος), Гервась (< гр. Γερβάσιος), апостіл (< гр. ἀπόστολος), янгол (< гр. ἄγγελος), ипостась (< гр. ὑπόστασις), монах (< гр. μοναχός), феврар, януар, марот тощо
Sé ne e tó samo, atge slova pœd puitagnemy yz lat. sõty na ‹•i•us, •i•um›, ne na ‹•us, •um›.
Узагалі, я мовлю о тих um, us, ium, ius, ος тощо, які раніше суть відкидали, а тепер - ні.
Музей, але акваріум; геній, але нотаріус…
Чи стоїть позбуватися цих закінчень? Якщо так, які перетворення над словами слід зробити?Слова з цими суфіксами іншомовного походження, тому вони зникнуть при заміні іншомовних слів питомими.
100%