Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КРИ́ВДНИЙ, а, е. Сповнений кривди (у 1 знач.); несправедливий. Ми в лихий і кривдний час Все мусили терпіти (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 334); Миронець нікому не прощає кривдних образ (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 85);
// Образливий, прикрий. Надовго зоставалось на душі тяжке кривдне почуття.. бурлацької безпритульності (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 22).
sum.in.ua: kryvdnyj
абʼюз
Є таке слово в нашій мові!