фр. accréditive «акредитив» з’явилося внаслідок субстантивації прикметника accréditive «вірча» (з поширеного в діловій мові словосполучення lettre accréditive «вірчий лист»), пов’язаного з лат. ассrеditīvus «вірчий», утвореним від дієслова accredo «довіряю, даю віру», що складається з префікса ad- (› ас-) «до-, при-» і дієслова credo «вірю»