через польську мову запозичено з італійської;
іт. bandito «вигнанець, висланий» походить від bandire «висилати», яке зводиться до франк. *bannjan «заслати» (пор. нвн. Bann «заслання»);
у слов’янських мовах семантично і фонетично приєдналось до ба́нда, первісно іншого походження;
Див. Бандит — розбишака