запозичення з німецької мови;
н. Bánde «банда»;
походить від іт. banda «корогва, прапор загін, зграя» або від фр. bande «тс.», засвоєного через народну латинь з якоїсь германської мови (пор. гот. bandwa «прапор, знак», споріднене з дісл. benda «подавати знак», гр. φαίνω «показую», дінд. bhaḥ «світло»);
Від розбиш — бандит, розбійник
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Ро́збиш, -ша, м. Разбойникъ. Та тут по ціх лісах розбиші жили. Лебед. у.
Слово запропонував @Турок Небесний