А буває добровільна? За будь-якими державними рішеннями стоїть сила. Тут мінять скоріше набір до війська з порушенням одповідних правових процедур. Зазначу, що коли вже вигадуєте нову тяму, а не перекладаєте прямо, то ви втрачаєте зворушний (emotional) / причинний (affective) тін (tone) слова. Виходить суха ділова річ (term), замість нарідного жагучого слівця.
Та взагалі маю сумнів чи треба ця тяма в українській мові. Як мені відомо, це слово прийшло з блинолопатної країни, що його тепер уживають із метою розвірення (discrediting) вкраїнської держави серед українців.
Прийшло-не-прийшло, а злочини коять, люди зникають із улиць безвісти.
Иносе, буває ненасильницька?
😐 злочинна. Теоретично може бути й добровільна, за нагороду.
Мобіліза́ція — призов військовозобов'язаних на службу в діючу армію у зв'язку із запровадженням воєнного стану.
Це є державна йніціятива, вона не мінить «добру волю». Ба з цього визначення нічого нема про злочин чи доброчин, то вже в сутку (context) може бути якийсь правовий під (base), а може й не бути. В Україні діє відповідна правда/порядок/діло (law) про мобилізацію, й ми можемо йти коло порушення встановлених правил/порядків мобилізації, та не коло насильства/ненасильства, бо будь-який обов'язок перед державою (спромога в'їзду-виїзду за границю, сплата податків, ув'язнення) є насильне насадження державної волі.
Тобто треба тоді вже брати за вснову товк «протиправна мобилізація» чи щось таке.
Беручи так, будь-яка держава є злочинною гинституццею катів, грабіжників та шахраїв, що диктують, як людям жити.
Із "злочинною" Ви загнули, але кажуть (dictate), так. Хз, може суть місця, де нема жодних правил, та ледве там хтось захоче жити (й не лише тому що це якісь ничійні води, північний бігун чи місяць, просто коли кілька людей живуть в одному місці, то потрібні певні правила про їх співжиття).
Анархо-капитализем. Але добре, розмову кінчено.
Про що ви оце тут розводитеся й до чого?
> протиправна мобилізація
> розмову кінчено.
Оце цікаво.
+
Наче як про людей більше, а не про явище/діяльність
Це може бути й про людей, і про сам захід.
ЛО́ВИ ів, мн.
1. Полювання на звіра, птахів, рибу і т. ін. Приклади
– А жити й їсти треба, і тому й ведуться такі шалені лови за жінкою з посагом. (Ірина Вільде)
– Панове! Кабана сюди не привели, ловів не буде. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
В літній резиденції Його Превелебності закінчуються останні приготування до сезону великих ловів. (Ю. Андрухович)
В графських лісах зимою, коло Різдва, відбувалися великі лови. (Б. Лепкий)
Гайдуки, либонь, верталися з ловів, .. зайняли всю греблю, Філону довелося .. підтримувати плечем воза, щоб не скотився в діл. (Ю. Мушкетик)
2. Те саме, що ло́влення. Приклади
На вільних землях зорганізовані були на втікачів лови. (М. Коцюбинський)
Тлумачний словник української мови. Томи 1-15