Дезертир — людина, яка вчинила "дезертирство" — самовільне залишення місця військової служби, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.
Приклад вживання
Багато дезертирів на війні є проблема не менша, ніж нестача набоїв.
Lad Yasen, гм, Ви маєте рацію.
Звісно, можна залишити два слова – на позначення втечі "од війни", і на позначення втечі "од військової частини". Таке розділення зробить нашу мову багатшою.
Інші словянські народи поряд з словом "дезертир" мають у вжитку свої відповідники, які побудовані на корені "бігти". Прикл. з чеськ.:"Zběh čelící nepříteli musí čekat, že bude zastřelen".
Дезертир — людина, яка вчинила "дезертирство" — самовільне залишення місця військової служби, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.
Багато дезертирів на війні є проблема не менша, ніж нестача набоїв.
фр. désertion — дезерти́р
нім. Deserteur
Перекладаємо слово дезертир
Слово не від "злиняти", а дослівно "вийти зі строю, шеренги", переносно - з линви (sum.in.ua: lynva).
← *отлынивать? :)
Бо втікає од війни
Втікає з війська, а не обовязково від війни. Погодьтеся - не завжди одне й теж.
Lad Yasen, гм, Ви маєте рацію.
Звісно, можна залишити два слова – на позначення втечі "од війни", і на позначення втечі "од військової частини". Таке розділення зробить нашу мову багатшою.
Інші словянські народи поряд з словом "дезертир" мають у вжитку свої відповідники, які побудовані на корені "бігти". Прикл. з чеськ.:"Zběh čelící nepříteli musí čekat, že bude zastřelen".
Lad Yasen, це хороша думка побудувати новотвір від слова "бігти" або "втікати". Зближення з братніми слов'янськими мовами це завжди +
r2u.org.ua: утікач
Словар української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Збіг – беглец, дезертир; бегство.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/19181-zbigh.html#show_point
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Бегле́ц – утїка́ч, втїка́ч, тїка́ч, збіг.
Дезерти́р – утїка́ч (військовий).
r2u.org.ua: беглец
r2u.org.ua: дезертир