ПРУДКИ́Й, а, е.
Який дуже швидко рухається, переміщується, летить, тече і т. ін. у просторі. Прудка ріка береги розмиває (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 260)
Належний тому, хто швидко бігає, літає. — Добре вам бігати, коли в вас ноги проворні та прудкі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 88);