Фуете - професійний, однозначний термін, відомий широкому загалу. У стародавніх витоках мови навряд чи знайдеться. Вважаю, що заміну годі й шукати.
Звідки це визначення? Бачу там і галицьке "клясичне" і гіперкоретне "іншої" замість "другої", що його чуєш од московськомовних, що завсіди перекладають одне московське слово одним українським.
Uimowfa: xüic/xuíc {xwɪ͡ɘ̞ʲt͡ɕ ~ xʍɪ͡ɘ̞ʲt͡ɕ ~ hwɪ͡ɘ̞ʲt͡ɕ ~ hʍɪ͡ɘ̞ʲt͡ɕ ~ ɸɪ͡ɘ̞ʲt͡ɕ ~ ɸ̞ɪ͡ɘ̞ʲt͡ɕ ~ ʍɪ͡ɘ̞ʲt͡ɕ ; xwɪ͡ɘ̞ʲk ~ xʍɪ͡ɘ̞ʲk ~ hwɪ͡ɘ̞ʲk ~ hʍɪ͡ɘ̞ʲk ~ ɸɪ͡ɘ̞ʲk ~ ɸ̞ɪ͡ɘ̞ʲk ~ ʍɪ͡ɘ̞ʲk}, xüik/xuík {xwɪ͡ɘ̞ʲk ~ xʍɪ͡ɘ̞ʲk ~ hwɪ͡ɘ̞ʲk ~ hʍɪ͡ɘ̞ʲk ~ ɸɪ͡ɘ̞ʲk ~ ɸ̞ɪ͡ɘ̞ʲk ~ ʍɪ͡ɘ̞ʲk}.
Tuoryeno wd xüic-/xüik- "to whip; fouetter"; ЕСУМ VI, 166: хви́ца́ти (хвиця́ти, фе́цати, фи́кати, фи́ца́ти, фи́цкати; фиц) "бити однією або обома задніми ногами (про копитних тварин); брикати, вихати.
Що за ü? Раніше не використовували.
De-de i peredye coristax. <Üü> tam e ne he u némeçscwy ci õgorscwy, a hi u greçscwy <ϋ>, ci ispanscwy, praneçscwy, catalanscwy, nizozeimscwy, uelscwy ta inxix, de duocrapca (zuana "trema / diaeresis";
en.m.wikipedia.org: Diaeresis (diacritic) ) nad pismẽm znacity ocreme citannie danoho pismene. Na pr., u greç. <αι> znacity odin zuõc {e~ɛ}, ale <αϊ> dua ocrema zuõca (παϊδάκια /paiðaca/, "yagnẽtya rebra" : παιδάκια /peˈðaca/ "maletya"), u pran. <naïve> /-ai-/ – dua zuõca, bo <ai> znacity odin zuõc /ɛ/.
Ou mene, <ou> stoyity za odin zuõc /u/, <ui> za odin zuõc /ɘ̞~ɤ/, ale coli treba e citati <o>, <i> ta <u> ocremo, to stauyõ duocrapcõ nad <u>, <i>: <ü>, <ï>, abo znac "accent" nad <o>, <i>: <ò, ó>, <í, ì>.
Cœutcuix prafil coli pisati <ü, ï> abo <ò, ó, ì, í> ou mene pocui ne’ma. Tomou e dano i <xüi-> i <xuí->. Ci pisati <uì, uí> ci <üi>, znacity to te same: /wɪ/. Taco i <òu, óu> ci <oü> znacity te same: /ow/.
Peredye /wɪ/, /owɪ/ pisax cẽstéixe: <fi>, <ofi>, ale pac xotéuxi menxe pisati <f>, stax pisati <ü, ï, ì, í, ó, ò> na yoho mésto.
😁🙈🤦♂️