Ми можемо утворювати назви різних функцій як слова на «-иця»:
функція належности — належниця;
функція втрати — втратниця;
цільова функція — цільовиця (облишмо на хвильку питання про слово «ціль»);
тощо.
Але головне, чому я просуваю жіночий рід і даю це окремим перекладом: показникова функція — показниця. Слово чоловічого роду — «показник» — не працює, як тут не ставити наголос; воно зайняте, і зникне можливість поширити запропонований підхід до називання функцій/залежниць одним словом.
Ну так се є їнша справа, додати почеп замість слова, пор. сосновий ліс - сосняг. Коли ж ви хочете саме́ слово functio перекладати, то тут є змислу немного.
»‹йна справа›«
„a thing/case“ abo „another thing/case“? Çie tó e ‹ina yzprava› „another“, tocdie tó e |ˈjinɑ|, i ne mogé bouti oucorótcheigna |ˈjin•| → [jn•]. A coli ‹yna› „a“, to tó e prosto [na] (*‹ьна› → [na]).
ALE, yac „another“ e ouge tvar porœunagna — [an]oth+er, to i rousscoiõ tó ymaié bouti u tvarie podœunagna, i tacui e: g.r. — ‹inycha› |ˈjinʲʃɑ|, n.r. — ‹inyche› |ˈjinʲʃɛ|. A yac ya ròzrœzniaiõ oconecynui ta neoconecynui tvarui, to m. r. neoconecynuy tvar e ‹iniy› |ˈjinij| = iz /•nɪj/ (ne ‹•nuy› |•nɘ̞j, •nɤj|!) — bez |ʃ|, a oconecynuy e iz |ʃ|: ‹inychiy› |ˈjinʲʃij|. U NEoconecynuix tvariex ino tvar m. r. im. eid. e bez |ʃ|.
Ya tacui coristaiõ yz tvarœu bez |ʃ|, he ‹in, ina, ino ...› (ne ‹yn, yna, yno› — *ьн-), ta u znaceignie „some“, ne „other“. Ya gadaiõ oge tvar ‹inychiy› za „(an•/the) other“ e u rousscœy móuvie ne yz prosta, darma e veatscoiõ bez |ʃ| — ‹иной, иная, иное›. Ne mogé tou bouti móuvui i o leadscie cerpagnie, yac leadscoiõ e tó ‹inny›, a slovaçscoiõ sõty tvarui iz |ʃ| ino na Uzxodie, sbt. blizje do rousscuix zemely, a cnigynœi tvarui bõdõtchi bez |ʃ| — ‹iný, iná, iné› (te same i ceixsca: ‹jiný, jiná, jiné›). Sam corein. Ta riecy e oge prasl. *in-/*eyn- znaci i *„one≈some“ i „some≈other“, i tacõ dvoznacynœsty mogemo dosii u daunïx pameatcax, coli, na pr., ‹инъ› u ynie receignie mogemo tóucouati i he „another“ i he „some [unknown]“. Ya vieriõ oge ròzvitoc toï dvoznacynosti ide rœzno po slovianscuix móuvax, a tó, u inax („in some“) ostalo e odino znaceigne „other“, a tomou ne bie potrebui ròzlõciti tvaroslœuno na dva tvara: ‹in, inuy› ta ‹iniy, inchiy›, a inde — yzocrema u rousscie — viedie, dvoznacynœsty trua dóuge, a tomou vuinicla e potreba u ocremie tvarie porœunalnœmy — ‹iniy› ta ‹inych•› za „oth•er“, tomou cyto ‹inu, inuy, ina, inaya, ino, inoe/ine› iesce bie ne znacilo „(an•/the) other“.
Oge nuinie ne dosimo u móuvie tvarœu he ‹in(uy), ina, ine› za „some“ e dóugyno bouti tomou cyto za „some“ sõty pozdieychi „de•/da•cotruy/yacuy“, a tó i „pèunen“.
Tac ci onac, ci ouge riexity cto coristati yz ‹in, inuy, ina, inà, ino, ine› abo ‹de•/da•cotr•/yac•› ci ‹pèun•› za „some“, ya stoiõ na tœmy oge tvarui BEZ |ʃ|, crœmy m. r. im. eid. neocon. — tout ‹iniy› (‹•iy›!) — ne znaceaty „other“ u rous.
Ne articl. Tacui ya riexiu ne coruistati ani yz nevuiznacenuix tvarœu, ani yz prostoho minouloho, bo sé e bezplœdno.
zɑˈɫe͡i̯ʒnɪʨɑ
»Тоді не "ліжко", а "лежко".«
Sé ne e yn docaz, atge tó e ‹lœgyco›, ne ⁺‹leigyco›, por. slvç. ‹lôžko›, ceix. ‹lůžko›.
Якщо Ви такий розумник, то Вам і Словотвір не треба, може?
Я би ще зрозумів довід, що така сторінка вже є, хоча там і накидали казна-чого й усього поспіль, не зважаючи, що взагалі в значенні написано. Але беззаперечно проголошувати один переклад і на цій підставі заперечувати потребу в сторінці — бздура
Не вилучити, а перерозподілити переклади між сторінками. Слово багатозначне (з геть різними значеннями), а на першій сторінці страшний безлад
Ви ж тямите, розумнику, що первослово заросло різними значіннями? Окрім як калькою, не передаси тієї глибини змісту.
Наприклад, скільки насправді значінь має слово інформація... Звісно, ми можемо розглядати слово в різних сутках або же... Вспорудити не надто єстесне слово ге назда́ння, зато буде відповідність 1:1
Ви ж тямите, розумнику, що відповідність 1:1 для всіх контекстів не обов'язкова для правильного перекладу?
Наче ж знаєте/чули, але не згодні, я бачу.
Перекладіть мені «декада» в значенні «десятиріччя» й «десятидення» одним словом. Уявімо, зо перекладете (десятниця якась чи що там можна вигадати...). Що ми з того матимемо? Слово з непотрібною двозначністю, від якої можна позбавитися.
Перекладаючи 1:1 слова , які так не можна було перекласти раніше, ви натягуєте українську мову на чужомовний світогляд. Це подібне до послуговування англійськими словами, щоб тут ув обговореннях пояснити співрозмовникам значення тих чи тих слів, які вживаєте, чи їхніх відтінків (д. Кароліна й д. Ялисій полюбляють так робити).
@Bœgdan Youxyco
Уже подавали в
функція, колись це слово простягали. Зрозуміле, але мабуть трохи просте, без повного розуміння
Залежати може бути польське
Чіплятися за це «може бути польське» може бути надміром)