На той ґвалт вибігла Ївга від сусіди і, не знаючи своєї біди, питається декого, що то за прояву ведуть? (Григорій Квітка-Основ'яненко)

Він читав і читав — десятки назв українських сіл, але за ґвалтом у залі чути вже не було (Юрій Смолич)

Та дівчина підняла такий ґвалт, що налякані грабіжники втекли (Високий замок).

запозичення з польської мови (стало вигуком, а з цього й назвою галасу, мабуть); п. gwałt "насильство" походить від свн. gewalt «насильство, сила; влада; багато», пов’язаного з свн. walten «панувати» (двн. waltan)