Гало́ — оптичне явище в атмосфері, що виникає внаслідок заломлення та відбиття світла в льодяних кристалах. Найчастіше спостерігається в перисто-шаруватих хмарах, рідше — за інших умов. Найпоширеніша форма гало — світле слабко забарвлене коло навколо Сонця чи Місяця. Досить часто спостерігаються яскраві кольорові плями обабіч Сонця — несправжні сонця чи паргелії, яскрава кольорова дуга з центром у зеніті — зенітна дуга, світлові стовпи, що йдуть вгору та вниз від світила.
Приклад вживання
Всього відомо декілька десятків різновидів гало (до 90). Переважна більшість їх — рідкісні та спостерігаються лише в країнах із суворим кліматом.
В Україні гало можна спостерігати 70-120 разів на рік, але воно переважно малопомітне. Яскраве й добре помітне гало з'являється 10-20 разів на рік.
І в друс. ВѢНЬЦЬ зокрема: "сияние; венец (на иконе)", "узор вокруг чего", "лучи солнца", крім такоже: "девичий головной убор", "ободок", "награда в загробной жизни".
рос. лямка, де воно є, скоріше, спосуда (з якої сумсько-вгорської мови?), а від лямка й Ваше "питоме" та "зацьковане" камуфльоване суфіксами й префіксами облямівка в укр.
Дуже дивно це чути бо і в Грінчековому Словнику є слово "облямівка" під тямою "кайма, обшивка".
Перевірка у ЕСУМі давніше мені була дала, що слово може бути рідне чеському lem «лямівка, обрубка, обшивка одягу» та словацькому lem «лямівка, обрубка, обшивка одягу»), яке пов’язувалося з lomiti чи й зводилось до двн. līm «обшивка, кайма, край». З цього я зробив був висновок, що слово цілком може бути побудоване з якогось слов'янського кореня, який зберігся лишень у кількох слов'янських мовах. Така була моя мотивація.
Гало́ — оптичне явище в атмосфері, що виникає внаслідок заломлення та відбиття світла в льодяних кристалах. Найчастіше спостерігається в перисто-шаруватих хмарах, рідше — за інших умов. Найпоширеніша форма гало — світле слабко забарвлене коло навколо Сонця чи Місяця. Досить часто спостерігаються яскраві кольорові плями обабіч Сонця — несправжні сонця чи паргелії, яскрава кольорова дуга з центром у зеніті — зенітна дуга, світлові стовпи, що йдуть вгору та вниз від світила.
Всього відомо декілька десятків різновидів гало (до 90). Переважна більшість їх — рідкісні та спостерігаються лише в країнах із суворим кліматом.
В Україні гало можна спостерігати 70-120 разів на рік, але воно переважно малопомітне. Яскраве й добре помітне гало з'являється 10-20 разів на рік.
анґл. halo, від грец. ἅλως (halōs) – ореол
чес. halové jevy, словен. halový jav, таі. เฮโล
Перекладаємо слово гало́
В українській мові це означає "німб", тобто буквально – ореол (як первісне грецьке ἅλως).
r2u.org.ua: нимб
І в друс. ВѢНЬЦЬ зокрема: "сияние; венец (на иконе)", "узор вокруг чего", "лучи солнца", крім такоже: "девичий головной убор", "ободок", "награда в загробной жизни".
+
Підпираю !
Дякую вам за підпору, люде.
облямівка – ореол (як первісне грецьке ἅλως, звідки і з'явився термін "гало")
http://movahistory.org.ua/wiki/Математичний_термінологічний_бюлетень._Передмова
"Шкідницьке слово" як його зацькували комуністи.
ореол
рос. лямка, де воно є, скоріше, спосуда (з якої сумсько-вгорської мови?), а від лямка й Ваше "питоме" та "зацьковане" камуфльоване суфіксами й префіксами облямівка в укр.
Дуже дивно це чути бо і в Грінчековому Словнику є слово "облямівка" під тямою "кайма, обшивка".
Перевірка у ЕСУМі давніше мені була дала, що слово може бути рідне чеському lem «лямівка, обрубка, обшивка одягу» та словацькому lem «лямівка, обрубка, обшивка одягу»), яке пов’язувалося з lomiti чи й зводилось до двн. līm «обшивка, кайма, край». З цього я зробив був висновок, що слово цілком може бути побудоване з якогось слов'янського кореня, який зберігся лишень у кількох слов'янських мовах. Така була моя мотивація.
Хочіа іа за <облямівка> за "гало" голос і нє дамь, та гада про вѧзьбѫ <лям-> "ляма, лямка, краи чого" з *lem-/*lom-/*lēm-/*lōm- нѣ бєз тьла пѡд собоіѫ. В рѡзнъіх словѣнскъіх мълвах бо ѡд сіх корєнѷв сѫть і слова тълку "краи"; а в друс. мълвѣ, із окрєма, лємешь значі і "дскъі класті/лічіти ("обкладати") мак ("купол") црьквъі". Іасніті тѧгнє ("пояснення вимагає") <ля-> – дліа рус.м. ѡд *lem- є нєправільнє ("нерегулярне"). Хочіа по говѡрках рѡзнъіх словѣнскъіх мълв сѫть твари з <а>: лѧд.гов. <lamszyk>, бълг.гов. <ламежь>, блр. <ляме́ш>, вѧт. <{лямеш}>. Дів. бѡльшє пѡд тѧклъімі статіамі (на *lem...) ЭССЯ.
+
Рекомендую пошукати зображення в інтернеті "Halo (optical phenomenon)", звідти узяв назву.
Буквально означає "кільце".
https://goroh.pp.ua/Етимологія/перст
Всі ті варіанти (що Ви тут понадавали) разом з сею формою значать виключно кільце-оздобу/прикрасу на перст/палець.
Первісно.
І це очевидно, бо всі вони від слова "перст" (палець).
Нє іно пьрвѣсно, а і по нъінѣ тѧгло.
Буквально означає "кільце".
https://goroh.pp.ua/Етимологія/перст
Буквально означає "кільце".
https://goroh.pp.ua/Етимологія/перст