𝟭. До наших інтелігентів понаїжджало багато молоді: студентів, гімназистів, панянок. (С. Васильченко)

𝟭.𝟮. Інтелігент живе мораллю та привичками, що дістав у спадщину від дідів. (В. Винниченко)

𝟮. Ми, інтелігенти, повинні вказати народові законні форми, розв'язати йому язик і старатися пізнати його потреби, його кривди і болячки, його спосіб думання. (І. Франко)

𝟮.𝟮. В Грібтауні мешкало чимало святенників з пісними фізіономіями, які корчили з себе аристократію та інтелігентів. (М. Білкун).

через російську і польську мови запозичено з латинської;

лат. іпtellegentia (intelligentia) «розуміння, здатність сприймати знання» походить від дієслова intellego «сприймаю, розумію».

goroh.pp.ua: інтелігент

р. интеллиге́нция, бр. інтэліге́нцыя, п. inteligencja, ч. inteligence, слц. inteligencia, вл. нл. inteligenca «інтелігентність», болг. интелиге́нция, м. интелигенција, схв. интелигèнција, слн. inteligénca «інтелігентність»;