Пропозиція אלישע פרוש з допису до "сулинення".
<... ta znacilo bui to tè samè, cyto »zlitie (злиття)«, a »interpherençia« ≠ »zlitie«.>
Єлисію, "то, та ж тріішечки не то". Поперше, лити і линути гадаю вже є різне. Подруге, злиття тямить як єднання менших тям у більшу: струмки у ріку, ріки у море. Шукайте у морі ту ріку, удачі.. Натомість су- є суміщенням і не є єднанням: у суглинку нескладно виокремити і глину і пісок і що там іще. Як і у супісі чи що. Сутями не єднанаються у нову тяму, вони співіснують у ній. Тож до інтерференції. Коли хвилі інтерферують, вони не єднаються, натомість сулинуть у якомусь місці, а як розходяться то кожна є такою як і була до сулину.
<су- є суміщенням і не є єднанням>
Приклад такого?
Я натякнув на те, що, називаючи явища, мова зазвичай не йде з пояснення внутрішніх їх механізмів з погляду фізики, а на основі поверхневого спостереження поведінки явищ, часто взагалі поведінки прямо не пов'язаної з суттю функції чи призначення явища. Напр., назви органів тіла суть мотивовани не суттю їх функцій: легені, бо "легкі", від спостереження їх плити на воді (варячи їх), печінка від спікання крови на/в ній, серце, бо просто загалом "середина, в середині (тіла)", жолудок від *gel- "пухлина, кім, грудка" (але ж який орган не є "грудка"?).
Єлисію, чи правильно я зрозумів, Ви проти цього слова? Спочатку казали що воно неправильно будоване. До речі маємо "сумістити", де су при дієслові. Тоді тихо відмовилися подати його. Тепер кажете, що не можна аби слово відобразило фізичну суть. Гадаю просто інтерференція у фізиці Вам не цікава. Я не проти подумати над тим у мові та навряд чи від мене буде у тім користь. Єдине що маю. Якщо хтось колись використав це слово у іншій тямі, то мабуть таки бачив у тім суттєвий перетин. Я пробував визначити для себе І у мові та бачив різні речі і не зміг на чомусь зупинитися. Від того, гадаю, і Ваш спротив є.
Хороше слово!! Хвильа це і є СИЛа яка пЛИНе, ЛУНає. Нагадує навіть і тонкого світу слово (взагалі-то англійське, але..) "soul" (душа). В решті решт в морі-хвильах багато солі, а замерзла вода це соСУЛька чи бурулька, вода в ній зібраласьа (су-линула) в потічок, і находу замерзла, і на вид цей так би мовити конус - не ідеальної форми, а часто навпаки має такі собі зморщинки як це і зображуєтьсьа в інтерференції, чи принаймні це можна побачити в візерунках на склі зроблених морозом. Тож може це все зовсім не просто так, враховуючи те як українці відчувають Природу через прекрасні рідні слова.
Від слова «зітнутися», що означає взаємне наближення двох (чи більше) речей (предметів, середовищ, утямків, хвиль).
надто загальне поняття, доведеться уточнювати у вжитку : перенесення звукових ознак, перенесення ознак мови А на мову Б. Хотілося б створити місткіше позначення.
Хвиля лине, дві чи більше - сулинуть. Місце сулинення - сулинина. Це щодо фізики. Щодо мови маю брак фаху та гадаю також може утямитися.
Peredcep <sõ-> ide z imenami, ne z déyeslofami ci imenami wd déyeslwf. Imẽ <линення (linenie)> e wd déyeslofa <линути (linõti)>, to do yoho lõcimo <z-/s->, ne <sõ->. Tuar <sõlin (сулин)> bui mwgl bouti — ne <sõlinenie (сулинення)>, ta znacilo bui to tè samè, cyto »zlitie (злиття)«, a »interpherençia« ≠ »zlitie«.
Від слів перейняти/переймати.
Бігти навперейми — бігти, перетинаючи одне одному шлях.
Втім, наголос неоднозначний і його зміною можна підкреслити шо є важливішим дльа оповідача чи поставленої задачі, сплетіньньа чи сам потік.
Думаю, що калькувати не обов'язково. Головне влучно передати суть. Двокореневі терміни часто звучать неприродно.
Коли Ваша згадка про кальку є відгук на переклад "перенесення", то та калька й на кальку є дуже приблизна – неточна, пере- бо ≠ Inter(-).
Так приблизна.
Надто.
У фізиці то є явище накладання хвиль, коли у одному середовищі одночасно відбуваються, коливання від різних джерел, у т.ч. відбитих від перешкод. В разі когерентності хвиль утворюється стійка картина стоячих хвиль, інтерференційна картина.
Yaroslav Shpak (і прѡк),
"...калькувати не обов'язково. Головне влучно передати суть."
Добрѣ бъі знаті, на кѡлько тѧма "інтерференція" (хаи в мълвѣ) є рѡзна ѡд мѣси ("мішання") мълв. А чє і то є едно? Колі едно, то, можє, творіті ѡд *мѣс-?
Думаю, що тут може підійти щось з тямою "influence"/"effect"/"impact", але не слово "вплив", яке є латинською інтерференцією :), або Ваш новослів "хлин":
вражати (емоційно), якщо він означає різний ступінь впливу.
Я про "вплив" не писав. А що про *мѣс- кажете?
Думаю, що слід вживати окремі слова для однобічної і взаємної інтерференції, бо українська майже не впливає на англійську, а англійська її засмічує. Тобто вона підмішується, але не змішується. Це моє мовне чуття.
І змішування буде перегукуватися з гібридизацією/креолізацією/суржиком.
Перечитав про інтерференцію в мовознавстві джерело англійською, зробивши висновок, що в мовознавстві інтерференція є таки по суті однобічна. Взаємна є скоріше випадкова (й виняткова), і має розглядатися як випадковий збіг "перенесення" з мови-1 на мову-2, й з тої же мови-2 на ту же мову-1. В будь-якому разі, "перенесення" ті в практиці будуть розглядатися окремо. Тому нема потреби в слові, яке би передало тут "взаємність".
Перенесення — це рух, спрямований від чогось одного, до чогось иншого.
Тоді як інтерференція — це перетинання двох чи більше предметів, середовищ, утямків, хвиль.