Не певен:
Ляма - дугообразный деревянный снарядъ, охватывающій грудь.
Лямувати - окаймлять, каймить, обшивать края одежды.

Объяснение через польск. lama "парча; обшивка" из франц. lame "тонкая проволока" (Бернекер 1, 700) сомнительно по семантическим соображениям. Этимологический словарь Макса Фасмера.

2) Кантъ изъ оголенной отъ шерсти овечьей кожи вокругъ полушубка внизу.
3) Кантъ, вшиваемый между двумя кусками кожи или матеріи.

Видів ім то в Грінченка. Та -.

Чому?

Cèrêz pisymo.

А щодо питомости що думаєте?

Doumal eimy nad gèrelomy seoho slova, ta zu gédnomy tẽclomy corenemy pocui vẽzati ne mœugl eimy. Prote vid slova — <і> na conovi slova + pluinen ("liquid, sonorant"; <ль>) + sõgòlosen (<т>) — dosta yauno tẽcneity na pitome slovo. Rœuvnîte: <ильще> "вогники" ← *lysk-y-o, œd *lysk- "lòsc, blisc, blyscéti", <ирстити~ерстити> "хрестити" ← *<хрстити> ← *<хрьстити> *xryst-i-ti, <иртань> ← *<игртань> ← *<гртань> ← *<гъртань>, <Ирпінь> ← *<Ръпень> œd *rup- "ruiti, copati", <Ирлява> ← *<Рьліава>, <Иршава> ← *<Ръшіава> œd *rus- "tecti", <Ильвів> ← <Львѡвъ>, <имстити> ← *<мьстити>, <имчати> ← *<мъчѣти>, <ильну> ← *<льноу> ("льон"), <имла~імла~емла> ← *<имгла> ← *<мгла> ← *<мьгла>, <имжити> ← *<мжити> ← *<мьжити>, <олжа> ← *<лжа> ← *<лъжіа>, <ильма> "ulm, vẽz (dèrêvo)" ← *<льма>, <имшити~імшити~емшити> ← *<мшити> ← *<мъшити>, <ирджа~иржа~ерджа~ержа~ірджа~іржа~їрджа~їржа~єрджа~єржа~гирджа~гиржа> — <rdya> ← *<rudya>, ст.-рус. <арци> "кажи" ← *<рци> ← *<рьци> (*rykois), <аркучи> "кажучи" ← <ркучи> ← *<рькѫчи> (*rykontyi).
Ou Onixykevitia (I, 328) e dano i, neyasna mi gèrêla: <ільчистий> "1. в зигзаги (pro pòlôtno); 2. тонкий", de tacoge e <ільч-> yauno iz *ly-k-/*lyt-? (*<льк-/*льт->).

Не блазнюйте. Це слово вже має таке значіння, і це засвідчено в словницях.