Наші словникарі повикидали зі своїх словників слова схожі з московськими, і тепер ми маємо із цим клопіт. Поза всяким сумнівом це українське слово, якого нема в словниках. Проте, маємо кореневі: "ость" - кістка, "ост" - спис для риби. (Первісно вістря з кості).
Сл. Желехівського.
Дав.-руськ. остов, близьке за звучанням з грецьк. ὀστέον "кістка", дав.-інд. asthi, алб. asht "кістка", хет. ḫaštāi̯- – те саме.
Етимологічний словник Макса Фасмера.
На мою думку сучасна форма цього слова мала би бути "остів".

<Наші словникарі повикидали зі своїх словників слова схожі з московськими>

Tô e récy dué na tri.

Po délou:

1.
<Дав.-руськ. остов>

Gèrêlo prosiõ. I d.-rous. slovo bui boulo pisano ne tac.
Ya u "Mateirnax" Sreznêuscoho toho slova ne vidiõ.

2.
<Сл. Желехівського>

A de e tam œd *ost- slovo za "skeleton, carcass, framework"?

3.
<Етимологічний словник Макса Фасмера.>

I tam ne'ma <остов>.

4.
Darma e u rous. <ôsty/œusty> "strygêny loviti ruibõ". Iz znaca "cœusty, cœustca" isce ne conecyno stanêity znacyeinïe "skeleton, carcass". Hen, u gr. e <όστέον> "cœusty, cœustca" ta tẽma "skeleton, carcass" e ne œd seoho slova. I u cêxyscé e <osten> "prickle, spine", i u slovacyscé <osteň>, a "skeleton, carcass" e ne œd seoho corene.

Галя-баля, нічого з написаного не зрозумів, пишіть по-людськи.

Récy e ne u pisymé, a u Vas.